IННОВАЦIЙНИЙ ПIДХIД ДО ВИДIЛЕННЯ ПЕРСПЕКТИВНИХ ПЛОЩ НА ЗОЛОТЕ ЗРУДЕНIННЯ НА ТЕРИТОРIЇ ЗАХIДНОЇ КАЛБИ (СХIДНИЙ КАЗАХСТАН)

Дячков, Б., Черненко, З., Мізерна, М., Теут, Є. (2014). IDENTIFYING PROSPECTIVE GOLD MINERALIZATION AREAS IN WESTERN KALBA (EASTERN KAZAKHSTAN): AN INNOVATIVE APPROACH. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, 4(67), 64–72. https://doi.org/10.17721/1728-2713.67.12

Геолого-генетична модель формування нового для Схiдно-Казахстанського регiону типу золоторудних родовищ у гiдротермально змiнених карбонатних породах базується на об'ємному стереометалогенiчному аналiзi територiї Захiдно-Калбiнської i Жарма-Саурської зон. Для їхнього вивчення застосовувалися детальнi геолого-геофiзичнi методи дослiдження i високоточнi аналiзи, якi дають пiдставу для розробки критерiїв прогнозування, пошуку та оцiнки золотовмiсних карбонатних формацiй, а також видiлення нових перспективних площ i дiлянок з розрахунком ресурсiв золота за категорiями Р2 i Р3. В основi цієї концепцiї, крiм вивчення геологiчної будови поверхнi Землi, лежить вивчення особливостей геологiчного розвитку її глибинних частин. Звiдси й її назва – об'ємна металогенiя або стереометалогенiя. У зв'язку з проблемою вивчення вiку i генезису золоторудних родовищ Захiдної Калби виконано аналiз матерiалiв минулих рокiв i результатiв нових дослiджень, що дозволив уточнити геотектонiчну позицiю золотоносних структур i визначити вiк золотого зруденiння на пiдставi його зв'язку з конкретною рудогенеруючою формацiєю. У регiональному планi вiдомi зони золоторудної мiнералiзацiї (Захiдно-Калбiнська, Жана-Боко-Зайсанська та iн.) Мають кососiчну позицiю щодо традицiйного пiвнiчно-захiдного напрямку алтайських структур, перетинають рiзновiковi вулканогенно-осадовi й теригеннi товщi (вiд девону до С2–3), а самi зрiзаються i метаморфiзуються гранiтоїдами Калба-Наримського плутону, тобто мають докалбiнський (допермський) вiк. За результатами лабораторних дослiджень, виконаних на сучасному обладнаннi в лабораторiях "IРГЕТАС" ВКГТУ iм. Д. Серiкбаєва, Аналiтичному центрi /ГМ СО РАН (м. Новосибiрськ, РФ) i в Музеї Природознавства Великобританії (м. Лондон), встановлено, що в золотосульфiдних рудах (первинних i окислених) золото перебуває у вiльному станi й утворює тонкодисперснi включення в пiритi i арсенопiритi. Розмiр золотин має нанорiвневий масштаб i варiює вiд перших одиниць мкм до 0,1–0,5 мм, колiр його яскраво-жовтий, пробнiсть висока (в середньому, 935%). За даними рентгенофазового аналiзу, золотоноснi джаспероїди складаються, в основному, з кремнезему i окислiв залiза. За результатами атомно-абсорбцiйного аналiзу, золото в них має вкрай нерiвномiрний розподiл (вiд 0,1 до 33,5 г/т), а вмiст срiбла невисокий (вiд 0,06 до 2,66 г/т). За результатами електронної мiкроскопії отримано новi данi про розподiл благородних металiв (Au, Ag, Pt, Pd) i супутнiх халькофiльних, рiдкiсних i рiдкiсноземельних елементiв у рудах i вмiщуючих породах i намiчено мiнерали-iндикатори для виявлення нових рудних об'єктiв.