Психологічні особливості формування позитивного іміджу офіцерів вищих військових навчальних закладів

Метою формування позитивного іміджу офіцерів ВВНЗ є, перш за все, здійснення цілеспрямованого впливу на свідомість курсантів, їх виховання як особистостей, подальшу професійну спрямованість як майбутніх захисників Батьківщини. Особливо це питання стало актуальним з початком ведення широкомасштабних бойових дій на території України. Це обумовлюється тим, що після випуску зі стін військового вишу, більшість курсантів приймають керівні посади, підпорядкований особовий склад (людей за яких вони будуть відповідати, яких їм необхідно буде організувати для виконання бойових завдань). З цим завданням випускники – вчорашні курсанти – зможуть впоратись лише за умови, якщо вони серед своїх підлеглих зможуть створити власний позитивний імідж. Нажаль у навчальних програмах військових вишів відсутні дисципліни щодо формування позитивного іміджу як Збройних Сил, так і окремих офіцерів. При вирішенні цього питання акцент треба робити на офіцерів, які їх навчають та виховують. Таким чином, курсанти зможуть перейняти корисний для своєї подальшої професійної діяльності досвід. Цим й обумовлена актуальність нашої теми.
Ґрунтовний аналіз наукової літератури з проблеми, яка розглядається, дозволив зробити наступні висновки:
спираючись на аналітичний огляд категорії “імідж” у різних галузях науки був удосконалений понятійний апарат, так під позитивним іміджом у нашій роботі ми розуміємо цілеспрямовано створений образ, який відображає морально-культурні цінності, індивідуально-психологічні особливості, управлінські здібності носія, є конкурентоспроможним та формується з метою конкретного впливу на цільову аудиторію у межах чинного законодавства, а також був розширений перелік функцій іміджу, до яких належать комунікативна, інформаційна, когнітивна, емотивна, конативна, креативна, професійна, мотиваційна, адаптаційна, розвивальна, аксіолгічна, психотерапевтична, ідентифікаційна, особистісної самореалізації;
зарубіжний досвід формування іміджу офіцерів збройних сил сприяв визначенню наступних аспектів, так основною цільовою аудиторією для формування іміджу офіцерів у провідних країнах світу є не власний особовий склад, а населення країни (вплив на особовий склад та підтримка ефективної комунікації відбувається на основі розвитку лідерства); імідж офіцерів провідних країн світу формується як консорціум державної позиції щодо іміджу збройних сил та інформаційною політикою самих збройних сил; також на основі вивчення зарубіжного досвіду були надані пропозиції щодо вирішення стратегічних питань формування іміджу офіцерів Збройних Сил України, а саме 1) пропонується використання засобів, методів та прийомів технології Паблік Рилейшнз, 2) підвищення якості освіти та набуття українським військом операційної взаємосумісності зі збройними силами країн - членів НАТО, 3) звання повинні присвоюватись лише за наявності бойового досвіду, 4) проводити відбір людей із природним хистом та мотивацією до військової справи, 5) військовослужбовець повинен бути забезпечений житлом, гідною зарплатою та медичним обслуговуванням;
на основі вивчення українського досвіду формування іміджу офіцерів Збройних Сил України були визначені наступні його особливості: імідж офіцера, особливо в умовах ведення повномасштабних бойових дій, залежить від його управлінських здібностей в екстремальних умовах; важливість
наявності спеціальної військової освіти; імідж офіцера багато в чому залежить від результатів спільної діяльності всього підрозділу; від іміджу офіцера залежить формування в його особового складу певної установки, яка спрямована на готовність до виконання наказів та бойових завдань; командир підрозділу повинен мати самокритичну оцінку власної моделі поведінки; бажано, щоб створюваний імідж спирався на індивідуально-психологічні особливості офіцера; медіа грають вагому роль у формуванні іміджу військовослужбовців; рекомендовано починати працювати над формуванням іміджу офіцерів ще з курсантських років; формування та вдосконалення необхідних для офіцера рис – це цілісний та послідовних процес, ключова роль під час якого належить періодичному моніторингу, а головне самооцінці самого офіцера щодо рівня сформованості бажаних особистісних рис та професійних якостей;
також був визначений ряд проблемних питань, які в подальшому були розглянуті у кваліфікаційній роботі: переважна кількість існуючих наукових досліджень спрямована на формування позитивного іміджу Збройних Сил України як державної інституції або на формування позитивного іміджу майбутніх офіцерів, які зараз проходять навчання у ВВНЗ; відсутність єдиної методики та діагностичного інструментарію для визначення рівня сформованості позитивного іміджу офіцерів; відсутність навчально-тренінгових програм для формування (вдосконалення) іміджу офіцерів (у т. ч. офіцерів ВВНЗ);
серед психологічних особливостей формування іміджу офіцерів ВВНЗ визначені: негативний імідж одного офіцера, може запустити механізм формування стереотипності образу і створити проблеми на шляху формування позитивного іміджу інших офіцерів; формування іміджу офіцера багато в чому залежить від цільової аудиторії, а саме зрілості їх особистості та розумових здібностей (якщо ці дві складові знаходяться на низькому рівні, то можна припустити, що офіцеру буде достатньо важко сформувати свій позитивний імідж); серія рекомендацій щодо формування позитивного
іміджу офіцерів ВВНЗ, які були розроблені іншими науковцями може лягти в основу кейсів для навчально-тренінгової програми; вікові та соціально-психологічні особливості цільової аудиторії обумовлюють вибір методів та технік формування позитивного іміджу офіцерів ВВНЗ.
Такий ґрунтовний теоретичний аналіз дав змогу запропонувати новий підхід у дослідженні іміджу, а саме вивчати особливості не тільки носіїв іміджу, але і цільової аудиторії, у зв’язку з цим емпірична частина дослідження виявилась достатньо об’ємною. В основу емпіричної частини дослідження була покладена розроблена автором методика визначення якісних та кількісних показників для оцінки рівня сформованості позитивного іміджу офіцерів ВВНЗ.
Результати констатувального експерименту дали можливість визначити індивідуально-психологічні особливості носіїв іміджу (офіцерів ВВНЗ), цільової аудиторії (курсантів) та представити їх у вигляді певної типології (курсантів – 5 типажів, офіцерів – 3 типажи керівної та викладацької ланки, 4 типажи офіцерів курсової ланки), очікування курсантів щодо особистісних та професійно-важливих якостей офіцерів ВВНЗ та їх динаміку протягом всього терміну навчання у військовому виші; визначити структуру іміджу офіцерів ВВНЗ, яка лягла в основу критеріїв оцінки його сформованості та запропонувати опитувальник щодо його визначення.
Рівень сформованості іміджу офіцерів ВВНЗ у всіх трьох категоріях респондентів за загальним показником був визначений на середньому рівні, але серед проблемних складових іміджу можна визначити наступні: офіцери керівної ланки – лідерство, раціональність віддання наказів, почуття гумору, наявність бойового досвіду; офіцери викладацької ланки – наявність бойового досвіду; офіцери курсової ланки – тактовність (ввічливість), вміння мотивувати підлеглих, допомога в засвоєнні знань, взаєморозуміння з підлеглими, сучасні методи вирішення службових питань. Загалом, можна констатувати, що найбільш сформований імідж мають офіцери-викладачі.
Додатковий етап емпіричного дослідження, який був присвячений саме впливу широкомасштабних бойових дій на формування іміджу офіцерів ВВНЗ, дав змогу спостерігати позитивні зміни щодо сприйняття курсантами офіцерів, які спільно виконували бойові завдання по обороні м. Києва. Тобто, дана частина дослідження ще раз дала змогу підтвердити, що спільна діяльність по виконанню значущих завдань, а тим паче в екстремальних умовах позитивно впливає на формування іміджу офіцерів.
Спираючись на результати емпіричної частини дослідження, автором була запропонована навчально-тренінгова програма щодо формування позитивного іміджу офіцерів ВВНЗ. Серед основних особливостей навчально-тренінгової програми можна визначити наступні: 1) до проходження зазначеної програми залучались не тільки носії іміджу, але і представники цільової аудиторії, 2) запропоновану програму можна віднести як до професійно-орієнтованих тренінгів, так і до тренінгів особистісного розвитку, 3) у програмі акцент робиться не професійих знаннях її керівника, а на учасниках, чий особистий досвід є її основою, 4) кількість лекцій була зведена до мінімуму, а основна увага приділена практичним заняттям. Програма ґрунтується на ключових принципах психологічного тренінгу, а саме: принцип активної участі учасників; принцип дослідницького підходу; принцип об’єктивації поведінки; принцип доступності; принцип партнерського спілкування; принцип “тут і зараз”; принцип щирості та відкритості; принцип добровільної участі; принцип стабільного складу групи; принцип занурення; принцип конфіденційності.
Навчально-тренінгова програма була розроблена на основі дев’яти етапної моделі І. Вачкова, яка передбачає 1) визначення теми та мети тренінгу як уявлення про майбутній результат; 2) формування складу тренінгової групи; 3) оцінка часових ресурсів; 4) формулювання проблемних питань; 5) визначення завдань; 6) підбір відповідних методів і психотехнік; 7) виділення блоків тренінгової програми та занять для кожного блоку; 8) створення сценарного плану тренінгу з вказівкою мети кожного заняття та
всіх необхідних матеріалів; 9) підготовка тренінгового простору, обладнання та організаційно-побутового забезпечення тренінгу.
Перевірка ефективності навчально-тренінгової програми відбувалася за допомогою методу моніторингу, який здійснюється за допомогою дослідницьких діагностичних методів, таких як спостереження, анкетування, тестування, інтерв'ю та експертна оцінка. Під час оцінки ефективності була використана модель Д. Киркпатріка. По всім складовим зазначеної моделі навчально-тренінгова програма отримати позитивний результат, тобто ми можемо стверджувати про її ефективність.

Беліченко Л.О. Психологічні особливості формування позитивного іміджу офіцерів вищих військових навчальних закладів : дис. ... доктора філософії : 053 Психологія / наук. кер. О.Д. Сафін. Київ, 2025. 324 с.