Збагачення словникового складу сучасної англійської мови шляхом словотворення (на матеріалі мови пандемії COVID-19)

Карпова, К. (2020). Збагачення словникового складу сучасної англійської мови шляхом словотворення (на матеріалі мови пандемії COVID-19). Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика, 41, 155–176. https://doi.org/10.17721/APULTP.2020.40.155-176

У статті розглянуто актуальні зміни в лексичному складі англійської мови, що відбуваються під впливом пандемії коронавірусної інфекції COVID-19. Як відомо, випадки нового інфекційного захворювання, спричиненого коронавірусом SARS-CoV-2, зафіксовані відносно нещодавно, а саме у грудні 2019 року в китайському місті Ухань. Однак у 2020 році хвороба з локальної китайської епідемії перетворилася на пандемію та стала загрозою планетарного масштабу насамперед через своє стрімке поширення. Пандемія коронавірусу торкнулася усіх суспільно значущих аспектів життя, зокрема знайшла своє вербальне втілення в англійській мові нашого часу. Виявлено, що збагачення словникового складу сучасної англійської мови відбувається здебільшого за рахунок словотворення або зміни лексичного значення вже існуючих одиниць мови. Отже, авторами статті встановлено та проаналізовано безпосередні номінації коронавірусної хвороби та пов’язані із нею медичні терміни, номінації здебільшого негативної реакції суспільства на нову загрозу, а також способи нової організації життя та праці в умовах локдауну. На додаток до викладеного вище, охарактеризовано традиційний поділ засобів англомовного словотворення на продуктивні, малопродуктивні та непродуктивні й наголошено, що сьогодні продуктивними словотвірними моделями вважаються телескопія та абревіація, що підтверджено мовним матеріалом, представленим у публікації. Матеріалом цього дослідження слугують неологізми, сталі словосполучення, оказіональні новотвори, що актуалізувалися у зв’язку з пандемією коронавірусної інфекції COVID-19. Матеріал для дослідження отримано із сучасних словників англійської мови, словників сленгу, інтернет сайтів, офіційної британської та американської преси та зібрано протягом березня-вересня 2020 року. У роботі застосовано низку загальнонаукових (аналіз, синтез, систематизація, класифікація, індукція, дедукція) та суто лінгвістичних методів (метод суцільної вибірки та спостереження, лексико-семантичний та контекстуальний аналіз, інтерпретація словникових дефініцій), використання яких сприяло досягненню головної мети публікації.