ЕЛЕКТРОХІМІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСІВ ПОГЛИНАННЯ КОБАЛЬТУ ҐРУНТАМИ УКРАЇНИ

Мank, V., Тоnkha, O., Surovtsev, І., Rogovskiy, І., Манк, В., Тонха, О., Галімова, В., Суровцев, І., Меньшов, О., Бикова, О., Роговський, І. (2019). ELECTROCHEMICAL INVESTIGATION OF COBALT ABSORBTION PROCESSES BY SOILS OF UKRAINE. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, 3(86), 34–39. https://doi.org/10.17721/1728-2713.86.05

Досліджено процеси поглинання кобальту ґрунтами України за допомогою електрохімічного методу імпульсної інверсійної хронопотенціометрії. Установлено, що поглинальна здатність Со різновидами ґрунтів із комплексоутворювальних середовищ становить 6498 %. У розчинах KNO3, NH4OH і CSN2H4 рухомі сполуки кобальту входять до складу [Co(H2O)n]2+, [Co(NH3)n]2+, [Co(CSN2H4)n]2+, а у розчинах Na4P2O7, Na5P3O10 і ЕДТА4 утворюються аніонні комплекси [Со(Р2О7)n]2-4n, [Co(P3O10)n]2–5n і [Со ЕДТА]2-. Катіонні комплекси кобальту – [Со (Н2О)n]2+, [Co (NH3)n]2+, [Co (CSN2H4)n]2+ – практично повністю сорбуються ґрунтами. Аніонні комплекси – [Со(P2O7)n]2–4n, [Со(P3O10)n]2–5n і [Со ЕДТА]2– значною мірою залишаються мобільними в ґрунтовому профілі. Сорбційний ефект залежить від заряду комплексних іонів, їхньої міцності, а також від стереометричних параметрів комплексних іонів. Установлено тісний позитивний зв'язок між поглинанням кобальту ґрунтом і ємністю катіонного обміну ґрунту, коефіцієнт кореляції становив 0,7976, і між поглинанням кобальту ґрунтом і вмістом гумусу (0,7034). При дослідженні біогумусу встановлено, що в розчин 0,02М ЕДТА Na2 + 0,09M NH4Cl кобальт переходить за механізмом конкурентного комплексоутворення, його перехід у розчин HCl відбувається за рахунок протонізації функціональних груп біогумусу, з якими зв'язаний метал. Біогумус має досить високі сорбційні властивості щодо кобальту і може бути перспективним для використання його як ефективної матриці – носія в різних сполученнях з основними добривами. Ізотерми сорбції або обміну Со2+ на обмінні іони біогумусу в різних розчинах відповідають ізотермам моношарової адсорбції Ленгмюра. Метод ІІХП аналізу важливо використовувати для контролю вмісту мікроелементів на рівні їхніх слідових концентрацій, які є необхідними для розвитку рослин.