Обстановка та «слідова картина» як елементи криміналістичної характеристики кіберзлочинів

Неділько Я. Обстановка та «слідова картина» як елементи криміналістичної характеристики кіберзлочинів. Підприємництво, госодарство і право. 2020. № 7. С. 359-364.

Стаття присвячена актуальним питанням розслідування кіберзлочинів, а саме розгляду питання виявлення криміналістично значущих слідів, що свідчать про вчинення кіберзлочину, та встановлення обстановки, за якої скоєння стає можливим. Офіційно поступ до інформаційного суспільства був проголошений Комісією Європейського Союзу у 1993 році. Із 1995 року почала роботу міжнародна Комісія з Глобальної інформаційної інфраструктури, що координує розвиток національних інфраструктур країн світу у створені глобальної взаємодії інформаційних потоків у діловій та інформаційній сфері на основі Інтернету. Інформатизація та використання відповідних технічних засобів не забезпечило повний захист від злочинних посягань, що призвело до нових викликів та загроз у виді кіберзлочинів. Статистичні показники, що характеризують кіберзлочинність в Україні, підкреслюючи нагальну потребу сучасного підходу до розробки методик розслідування злочинів «нового покоління». Ситуація вчинення цього виду злочинів є відмінною від інших кримінальних правопорушень, оскільки кіберзлочини вчиняються дистанційно. Тому ситуацію необхідно аналізувати з погляду знаходження інформаційного ресурсу, який є об’єктом посягання, місця перебування злочинця, та локалізації настання негативних наслідків. А середовище, в якому вчиняються кіберзлочини. автор поділяє на фізичне та електронне.
Особливості притаманні й «слідовій картині», оскільки при дослідженні виявляють «віртуальні сліди», «інформаційні сліди», «нетрадиційні сліди», «електронні сліди» тощо. Електронна інформація не відноситься в чистому вигляді до матеріальних слідів, а також і до ідеальних. Хоча електронна інформація і «матеріальний» слід, оскільки вона зберігається в пам’яті машини та може бути вилучена звідти, а принцип дії комп’ютера має схожість з принципом діяльності мозку людини, але відрізняється від нього тим, що складається не з нейронів, а з електронних схем. Притаманні електронній інформації також певні ознаки «ідеального» сліду, вона невидима, не сприймається ні за допомогою людських органів (зору, слуху), ані за допомогою спеціальних засобів посилення сприйняття (збільшувальні прибори, спеціальні порошки тощо).