ЧЕСЬКІ НІМЦІ: ІСТОРІЯ ПОЛІТИЧНОГО САМОЗНИЩЕННЯ (1939–1945 рр.)

Melnyk (Мельник Віктор Мирославович), V. (2019). CZECHIAN GERMANS: THE HISTORY OF POLITICAL SELF-DESTRUCTION (1939–1945). Політологічний вісник(83), 40–50. https://doi.org/10.17721/2415-881x.2019.83.40-50

Мета дослідження: класифікувати та визначити найголовніші причини процесу політичного самознищення німецької етнічної меншини на теренах Чехословаччини; запропонувати, обгрунтувати та ввести в науковий обіг концепцію політичного самознищення німецької громади на теренах Протекторату Богемії та Моравії, що існував під сюзеренітетом Третього Рейху з 15 березня 1939 р. до 13 травня 1945 р.Методи: в центрі авторської уваги постійно знаходився метод наративного вивчення текстів. Відтак, проаналізовано публіцистичні та літературні твори часів існування Протекторату Богемії та Моравії, а також юридичні документи і дипломатичні протоколи, ухвалені за підсумками Ялтинської конференції (4 лютого — 11 лютого 1945 р. ), Потсдамської конференції (17 липня — 2 серпня 1945 р. ). За допомогою традиційного комплексу історико-юридичних методів (вивчення тексту, компаративний аналіз, правова аналогія) було встановлено зміст і зовнішні форми юридичного правонаступництва Протекторату Богемії та Моравії відносно Першої Чехословацької республіки (28 жовтня 1918 р. — 30 вересня 1938 р. ) і Другої Чехословацької республіки (30 вересня 1938 р. — 15 березня 1939 р. ). Структурно-функціональний метод дозволив виокремити головні причини успішного культурного та соціально-економічного співжиття німців і чехів на теренах Протекторату Богемії та Моравії під егідою Третього Рейху в 1939–1945 рр., а також наростання подальшого етнополітичного конфлікту німців і чехів (1945–1950 рр. ). Соціально-психологічний підхід, у свою чергу, зумовив політологічну характеристику підйому міжетнічної ворожнечі чехів до німців. В статті стверджується, що причиною масових вбивств німців чеськими бойовиками (дій з явними ознаками геноциду) протягом 1945–1950 рр. стало перекладення так званої «вини за радянську окупацію» чеською колективною свідомістю на німців. За допомогою англійської та радянської пропаганади паралельно формувався негативний образ німців у засобах масової іноформації.Результати і висновки: Історія Чехословацької республіки 1918–1939 рр. є яскравим прикладом протистояння просторових і етнолінгвістичних політичних ідеологем. З одного боку, знаходились судетські та богемські німці, підтримані міцним рухом нацистів. З іншого боку, концепція центральноєвропейської слов’янської інтеграції, відома як «чехословакізм». Боротьба цих двох ідеологем часто випадає з поля зору сучасних політичних науковців (політологів) та істориків. Ця стаття не заповнює існуючого пробілу, але покликана продемонструвати чесько-німецький етнополітичний конфлікт середини ХХ ст. у вигляді логічної послідовності подій, що призвела до краху, як пангерманізму, так і «чехословакізму». Кривава війна слов’ян та німців у центрі Європи завершилась перемогою «третьої сили» — комунізму.