Особливості розповсюдження звукових хвиль у сонячних факелах

Костик, Р., & Щукіна, Н. (2021). Особливості розповсюдження звукових хвиль у сонячних факелах. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Астрономія, (63), 10–14. https://doi.org/10.17721/BTSNUA.2021.63.10-14

Обговорено результати спостережень факельної ділянки поблизу центра сонячного диска, які були отримані на німецькому вакуумному баштовому телескопі VTT (о. Тенерифе, Іспанія). Показано, що контраст факела збільшується не монотонно зі зростанням напруженості магнітного поля, а веде себе складніше: за напруженості близько 140 мТл він починає зменшуватись. Це ставить під сумнів загальноприйнятий на сьогодні механізм світіння сонячних факелів – ефект Вільсона, як єдино можливий. Контраст (яскравість) факела у верхній хромосфері сильно залежить від напрямку розповсюдження звукових хвиль в атмосфері Сонця. Ділянки факела, де спостерігаються біжучі вгору з фотосфери у хромосферу хвилі, виглядають більш яскраво, ніж ділянки, в яких хвилі розповсюджуються в протилежному напрямку (з хромосфери у фотосферу). Різниця в контрастах обумовлена тим, що хвилі, які розповсюджуються вгору, з невідомої нам причини, віддають перевагу тим місцям сонячної атмосфери, де напруженість магнітного поля вища за середню, а біжучі вниз – тим місцям, де напруженість нижча за середнє значення.