Соціальна адаптація вимушених мігрантів (на прикладі сирійських біженців у Туреччині)

Останніми роками спостерігається тенденція стрімкого зростання вимушеної міграції в цілому світі, і вплив цього явища набув глобального характеру. Окрім того, COVID-19 та його наслідки ускладнюють становище вимушених мігрантів та приймаючих суспільств. В даній роботі розкрито теоретико-методологічні засади вивчення вимушеної міграції та представлено емпіричне дослідження, яке вивчає соціальну адаптацію вимушених сирійських мігрантів в Туреччині. Відповідно до даних УВКБ ООН, Сирія є основним джерелом вимушених мігрантів в 21 столітті. Туреччина ж є приймаючою країною найбільшого числа біженців у світі. Водночас, турецька влада не надає сирійцям офіційного статусу біженців та пропонує обмежені ресурси для їх адаптації. Вимушені мігранти спираються на власний соціальний капітал для пошуку житла чи роботи, а також інтегруються через спільні культурні риси (релігію), але не обов’язково через вивчення турецької мови. Результати 14-ти глибинних інтерв’ю підтвердили, зокрема, що соціальний капітал та культурні чинники є важливими ресурсами для соціальної адаптації. Було виявлено як позитивні чинники, так і бар’єри до соціальної адаптації. Cеред останніх найвизначнішими виявлено легальні чинники, а також досвід дискримінації вимушених мігрантів та соціальної дистанції між приймаючим населенням та біженцями. Дипломна робота також встановила перспективи створення сприятливих умов для кращої соціальної адаптації вимушених мігрантів.

Онуфрів О. О. Соціальна адаптація вимушених мігрантів (на прикладі сирійських біженців у Туреччині) : кваліфікаційна робота : 054 Соціологія / Онуфрів Олена Олегівна. - Київ, 2021. - 130 с.