Πάθοσ як структурний елемент трагедії “Вакханки” Евріпіда

Журнал :
Випуск :
19
ISSN :
2411-1562
Початкова сторінка :
116
Кінцева сторінка :
126
Цитування :
[APA 7] Попович, Я. І., & Михайлова, О. Г. (2021). Πάθοσ as the structural element of the tragedy “the Bacchae” by Euripides. Studia Linguistica, (19), 116–126. https://doi.org/10.17721/StudLing2021.19.116-126
[ДСТУ] Попович Я. І., Михайлова О. Г. Πάθοσ as the structural element of the tragedy “the Bacchae” by Euripides. Studia Linguistica. 2021. no. 19. P. 116—126. DOI: 10.17721/StudLing2021.19.116-126 (date of access: 18.07.2026).
Давньогрецькі трагедії для сучасних читачів залишаються не тільки джерелом естетичної насолоди, але й предметом різновекторних досліджень, представляють цікавий мовний матеріал, зокрема з історії формування сучасної наукової термінології, визначення джерел і способів термінологічної номінації. Об’єктом нашого діахронічного дослідження ми обрали термін πάθος (патос, пафос), який має складну семантичну структуру і виразну емоційну конотацію як позитивну, так і негативну. Витоки такої конотації вказують на існуючий зв'язок поняття “патос” з грецькою трагедією, на що першим звернув увагу ще Арістотель у трактаті “Поетика”. Він також використовував цей термін у іншому своєму творі “Риторика”, проте не у негативному значенні “страждання”, як у першому випадку, а у позитивному, апелюючи до емоцій як обов’язкової складової будь-якої промови. У нашому дослідженні ми намагалися визначити мотивацію і причини переходу терміна “патос” (структурний компонент давньогрецької трагедії, риторичного засіб) у мову сучасної медицини (терміноелементи пато-, -патія, -патичний) та шляхи його семантичної трансформації. На матеріалі давньогрецької трагедії Еврипіда “Вакханки” ми проаналізували поняття “патос” на рівні дій, що викликають стан емоційного напруження, та на рівні вербальному, дослідивши лексеми, що передають цей стан. Ми з’ясували, що культурологічна складова семантичної трансформації терміна πάθος тісно пов’язана з культом бога Діоніса, який, здолавши сильні страждання, став для давніх греків символом оновлення і відродження. Унікальна властивість воскресіння Діоніса мала викликати у глядачів відчуття катарсису – найважливішої емоційної складової грецької трагедії. У результаті проведеного дослідження нами було виокремлено найбільш емоційні ключові моменти трагедії “Вакханки”, де Еврипід відобразив сильні фізичні або моральні страждання героїв, що мали спонукати глядачів i читачів до співпереживання та підводити до стану катарсису. Лінгвістичний аналіз цих уривків з трагедії дозволив нам зробити висновок про те, що джерело метафоризації медичних терміноелементів (пато-, -патія, -патичний) закорінене у грецькій трагедії і вказує на яскраву лінгвокультурологічну паралель з міфологічним комплексом, що описує життя і страждання, смерть і відродження грецького бога Діоніса.
Ключові слова :
патос трагедія страждання Діоніс Еврипід pathos tragedy suffering Dionysus Euripides
Галузі знань та спеціальності :
03 Гуманітарні науки
Галузі науки і техніки (FOS) :
Гуманітарні науки
Файл(и) :
Вантажиться...
Ескіз
Формат :

Adobe PDF

Розмір :

415.53 KB

Контрольна сума :

(MD5):d2739ee6705428a618d9831bfea73230

Creative Commons Attribution 4.0 International
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International