Параметри
Тарас Шевченко: фольклорні та інтернетлорні візії
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
травень 2025 р.
Автор(и) :
Ярмоленко, Наталія
Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, Черкаси, Україна
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Випуск :
1 (37)
ISSN :
2709-8494
Початкова сторінка :
100
Кінцева сторінка :
107
Цитування :
Ярмоленко, Н., & Салтовська, Н. (2025). Тарас Шевченко: фольклорні та інтернетлорні візії. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика, (1 (37)), 100-107. https://doi.org/10.17721/1728-2659.2025.37.17
Вступ. Нове бачення постаті Тараса Шевченка як близького сучасника, а не лише провідника нації, постає у фольклорі кінця ХХ – початку ХХІ ст. Актуалізація Шевченкіани в "мережевому фольклорі" або "інтернетлорі" – новітньому складнику сучасної народної творчості – з'являється як рефлексія на суспільно-політичні виклики часу.
Методи. Використано описовий і семіотичний методи для прочитання зображального та вербального складників мему як єдиного тексту, історико-генетичний і порівняльно-історичний для виявлення взаємодії фольклору, інтернетлору й літератури, традиційних і новаторських аспектів інтернетлорної шевченкіани; аналізу й синтезу для підбірки мемів.
Результати. Визначено закономірності входження образу Тараса Шевченка в сучасний фольклор на ма-теріалі вербального фольклору та інтернетлорних текстів, створених на основі поезії та постаті Кобзаря; з'ясовано загальні механізми перелицювання літературних текстів у народному середовищі. Аналіз інтерне-тлорної Шевченкіани засвідчив, що активізація народної творчості зростає в часи інтенсивних соціально-політичних зрушень в українському суспільстві. Звернення до творчої спадщини письменника пожвавлюється в різних вікових категоріях. Для учнівського середовища характерні меми, що за формальними ознаками здебіль-шого наслідують фольклорні жанри (афоризми, приказки, прислів'я, анекдоти, політичні агітки) й обіймають вузьке коло проблем, характерних для школярів і підлітків. Для професійної інтернетлорної Шевченкіани, що належить дорослій аудиторії, характерними є автентичні (автопортрети, цитати з віршів автора) і перероб-лені тексти, до яких відносимо перелицювання, стилізації та фейки.
Висновки. Аналіз інтернетлорної Шевченкіани засвідчив, що художня й мистецька творчість Шевченка стала одним із основних джерел сучасних фольклорних новотворів. Із появою соцмереж образ Тараса Шевченка входить до складу інтернетлору – текстів, що створюються на синтезі різнорідних (вербального, зображаль-ного, акціонального) мистецтв. Масив цих текстів про Шевченка складає дві категорії: зображальну – портрет-ну та вербальну – віршовану. За виконанням і аудиторією поширення інтернетлорні тексти Шевченкіани класи-фікуємо як учнівські (аматорські, шкільні, філологічні) та професійні (меми художників і спеціалістів із PR-технологій). Провідною темою інтернетлорної Шевченкіани, що належить дорослій аудиторії, є російсько-українська війна. Образ Тараса Шевченка тут будується за взірцевою моделлю епічного героя. Тарас Шевченко в мемах – символ нації, фольклорна модель найвищого ґатунку.
Методи. Використано описовий і семіотичний методи для прочитання зображального та вербального складників мему як єдиного тексту, історико-генетичний і порівняльно-історичний для виявлення взаємодії фольклору, інтернетлору й літератури, традиційних і новаторських аспектів інтернетлорної шевченкіани; аналізу й синтезу для підбірки мемів.
Результати. Визначено закономірності входження образу Тараса Шевченка в сучасний фольклор на ма-теріалі вербального фольклору та інтернетлорних текстів, створених на основі поезії та постаті Кобзаря; з'ясовано загальні механізми перелицювання літературних текстів у народному середовищі. Аналіз інтерне-тлорної Шевченкіани засвідчив, що активізація народної творчості зростає в часи інтенсивних соціально-політичних зрушень в українському суспільстві. Звернення до творчої спадщини письменника пожвавлюється в різних вікових категоріях. Для учнівського середовища характерні меми, що за формальними ознаками здебіль-шого наслідують фольклорні жанри (афоризми, приказки, прислів'я, анекдоти, політичні агітки) й обіймають вузьке коло проблем, характерних для школярів і підлітків. Для професійної інтернетлорної Шевченкіани, що належить дорослій аудиторії, характерними є автентичні (автопортрети, цитати з віршів автора) і перероб-лені тексти, до яких відносимо перелицювання, стилізації та фейки.
Висновки. Аналіз інтернетлорної Шевченкіани засвідчив, що художня й мистецька творчість Шевченка стала одним із основних джерел сучасних фольклорних новотворів. Із появою соцмереж образ Тараса Шевченка входить до складу інтернетлору – текстів, що створюються на синтезі різнорідних (вербального, зображаль-ного, акціонального) мистецтв. Масив цих текстів про Шевченка складає дві категорії: зображальну – портрет-ну та вербальну – віршовану. За виконанням і аудиторією поширення інтернетлорні тексти Шевченкіани класи-фікуємо як учнівські (аматорські, шкільні, філологічні) та професійні (меми художників і спеціалістів із PR-технологій). Провідною темою інтернетлорної Шевченкіани, що належить дорослій аудиторії, є російсько-українська війна. Образ Тараса Шевченка тут будується за взірцевою моделлю епічного героя. Тарас Шевченко в мемах – символ нації, фольклорна модель найвищого ґатунку.
Галузі знань та спеціальності :
035 Філологія
Галузі науки і техніки (FOS) :
Мови та література
Тип зібрання :
Publication
Файл(и) :
Вантажиться...
Формат
Adobe PDF
Розмір :
835.42 KB
Контрольна сума:
(MD5):8d61c52e28bc1cf1048361771dd0f086
Ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons CC BY
10.17721/1728-2659.2025.37.17