ЯДЕРНІ КОМПОНЕНТИ В ІНТОНАЦІЙНІЙ СТРУКТУРІ ТЕКСТУ

Вербич, Н. (2021). ЯДЕРНІ КОМПОНЕНТИ В ІНТОНАЦІЙНІЙ СТРУКТУРІ ТЕКСТУ. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Literary Studies. Linguistics. Folklore Studies(2), 8–11. https://doi.org/10.17721/1728-2659.2021.30.2

Представлено результати експериментального вивчення просодії в українській мові. Описано значущість інтонації як важливого фактора впливу на аудиторію в усному мовленні. Установлено можливості функціонування інтонаційних засобів у сучасному публічному виступі. Об'єктом аналізу є особливості просодичного виокремлення ядерних компонентів тексту. Актуальність дослідження категорії виділення зумовлена тенденціями розвитку експериментальної фоне-тики, зокрема переміщенням акценту з опису інтонації фрази на аналіз прагматичного й текстотвірного аспектів функціонування інтонації. У різних мовах наявний обмежений набір інтонаційних форм, за допомогою яких здійснюється вираження окремих інтонаційних значень, зокрема завершеності, незавершеності, емфатичності, виділення. Кожне з цих значень має свою специфічну інтонаційну форму, протиставлену за акустичними характеристиками іншим інтонаційним формам. На матеріалі наукової доповіді встановлено середнє значення темпу мовлення, середню тривалість фраз, пауз, схарактеризовано частоту основного тону, термінальний тон та інтенсивність. З'ясовано, що найактивніші ознаки виділення – наголос і посилення гучності, на другому місці – зміни темпу мовлення (його уповільнення, дещо розтягнена вимова) і паузація. Виявлено різні комбінації просодичних параметрів в акцентному виділенні семантичного центру фрази. Для реалізації своєї мети – ефективно вплинути на слухачів, – мовець може використовуючи як максимальні значення (наприклад, максимальні частотні інтервали на ядерних складах, значне уповільнення темпу на виділених сегментах фрази, максимальну середньоскладову тривалість), так і мінімальні значення (найменший рівень інтонаційного контуру, мінімальну гучність, тривалість тощо). Поєднання або контрастне співвідношення максимальних і мінімальних значень окремих просодичних ознак на певних сегментах усного тексту сприяє оптимізації мовленнєвого впливу. Категорія інто-наційного виділення виявляється в контрастному, порівняно з фоном, інтонаційному маркуванні ядерних компонентів, у їхній актуалізації та встановленні взаємозв'язків між ними.