СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

HREBEN, A. (2016). TERRITORIAL ORGANIZATION OF HEALTHCARE IN RIVNE REGION IN THE FOCUS OF HUMAN GEOGRAPHY. Ekonomichna ta Sotsialna Geografiya, 75, 63–68. https://doi.org/10.17721/2413-7154/2016.75.63-68

Доцільність поглибленого аналізу територіальної організації системи охорони здоров’я Рівненської області визначається перш за все необхідністю проведення оцінки якості функціонування та доступності для населення медичних установ у регіоні, який зазнав значного радіоактивного забруднення у результаті аварії на Чорнобильській АЕС.Головною метою даного дослідження є визначення особливостей територіальної організації системи медичного обслуговування населення Рівненської області у контексті оцінки її впливу на медико-демографічну ситуацію у регіоні. Аналіз територіальної організації системи медичного обслуговування населення Рівненської області здійснювався шляхом визначення низки показників (індекс локалізації, індекс територіальної концентрації, зона обслуговування, радіус обслуговування).Відповідно до проведених обчислень, оптимальні показники співвідношення кількості медичних закладів та населення спостерігаються в Острозькому, Рівненському, Костопільському та Здолбунівському районах. Найбільша невідповідність між даними показниками у Березнівському, Корецькому, Володимирецькому та Дубровицькому районах, що пов’язано в першу чергу з периферійним розташуванням цих районів в області. Аналогічні відмінності склалися також і за показниками доступності медичних установ. У Демидівському, Здолбунівському та Березнівському районах зона обслуговування одного лікарняного закладу є найменшою – 188-244 км2, у Дубенському, Костопільському, Острозькому та Гощанському, навпаки, найбільшою – 692-1200 км2. Загалом південні та центральні райони області краще забезпечені медичними закладами. Окремо слід відзначити Рівненський район, де найкращі показники забезпеченості населення лікувальними установами визначаються його “столичним” статусом.З метою встановлення взаємозв’язку між кількістю лікувальних установ та медико-демографічними показниками (загальна смертність, рівень захворюваності та поширення хвороб) було проведено кореляційний аналіз. Його результати свідчать про наявність сильної залежності - r1=0,7, r2=0,8, r3=0,9 відповідно. Це свідчить про те, що стан здоров’я населення суттєво залежить від рівня розвитку медичного обслуговування.