Параметри
Розвиток культурного туризму в епоху постіндустріального суспільства
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
2020
Автор(и) :
Дичковський, Cтепан Іванович
Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Журнал :
Випуск :
58
ISSN :
2308-135X
Початкова сторінка :
11
Кінцева сторінка :
19
Цитування :
Дичковський C. І. Розвиток культурного туризму в епоху постіндустріального суспільства. Географія та туризм. 2020. Вип. 58. С. 11-19.
Мета даної роботи полягає у вивченні тенденцій розвитку культурного туризму постіндустріальної епохи.
Методологія дослідження. Автор застосовує історичні, бібліографічні та аналітичні методи. Результати. Мистецтво є надзвичайно важливою складовою туристичного продукту, а культурний туризм базується на досвіді, згідно з яким туристи залучаються до творчого процесу, стимулюючи представлену їм діяльність. Туризм може якісно вдосконалити процеси організації та проведення ігор, фестивалів, конкурсів, виставок, надаючи цим естетику та вносячи їх в історичну хроніку міста. Фестивалі та святкові заходи відіграють важливу роль у розвитку культурного туризму. Вони є більш доступними для масового глядача, оскільки їх проводять на відкритих майданчиках, пропонують вибір і сприймають як жваве та справжнє свято, що надихає на їх самовдосконалення. Новизна. Автор наводить обґрунтування доцільності та застосування нової концепції культурного туризму із створенням ще більш спеціалізованих форм туризму, однією з яких є, зокрема, креативний туризм.
Практичне значення. Вивчення питань у рамках культурного туризму вимагає використання міждисциплінарного підходу, який набуває своїх чітких рис при виборі предмета дослідження. Взаємодія культури та туризму, культурні траєкторії сучасного туризму служать структурою для аналізу побудови ідентичності та мультикультуралізму. Соціокультурні практики сучасного туризму, що розвиваються в контексті світових глобальних процесів, надали можливості системно проаналізувати і намітити шляхи позитивної практичної реалізації його явних і прихованих можливостей. Матеріальна культура індустріальної епохи в умовах бурхливого розвитку інформаційного суспільства розглядається як історичний ресурс, що потребував збереження та повторного використання, та як новий напрямок розвитку туристичної індустрії. Культурний туризм став головним сегментом у більшості туристичних напрямків, однак останнім часом увага перемістилася з суто кількісного зростання попиту на споживання культурних та визначних пам'яток до якісних змін у характері цього попиту, в основі якого знаходиться властиве всьому людству бажання побачити і пізнати культурну самобутність різних частин світу. У сучасній літературі про культуру підкреслюється її матеріальна складова (будівлі, споруди, артефакти, твори мистецтва тощо) і невловима її частина (традиції, норми поведінки, вірування, ідеї, символи, мова та ін). У зв'язку з цим для будь-якої людини, культурний туризм - це не просто можливість познайомитися з якимось об'єктом культури, але і зрозуміти його інтерпретацію, пізнати через оточення нові смисли, оцінити контекст (відчути атмосферу місця), іншими словами, пізнати культуру місця і його жителів.
Методологія дослідження. Автор застосовує історичні, бібліографічні та аналітичні методи. Результати. Мистецтво є надзвичайно важливою складовою туристичного продукту, а культурний туризм базується на досвіді, згідно з яким туристи залучаються до творчого процесу, стимулюючи представлену їм діяльність. Туризм може якісно вдосконалити процеси організації та проведення ігор, фестивалів, конкурсів, виставок, надаючи цим естетику та вносячи їх в історичну хроніку міста. Фестивалі та святкові заходи відіграють важливу роль у розвитку культурного туризму. Вони є більш доступними для масового глядача, оскільки їх проводять на відкритих майданчиках, пропонують вибір і сприймають як жваве та справжнє свято, що надихає на їх самовдосконалення. Новизна. Автор наводить обґрунтування доцільності та застосування нової концепції культурного туризму із створенням ще більш спеціалізованих форм туризму, однією з яких є, зокрема, креативний туризм.
Практичне значення. Вивчення питань у рамках культурного туризму вимагає використання міждисциплінарного підходу, який набуває своїх чітких рис при виборі предмета дослідження. Взаємодія культури та туризму, культурні траєкторії сучасного туризму служать структурою для аналізу побудови ідентичності та мультикультуралізму. Соціокультурні практики сучасного туризму, що розвиваються в контексті світових глобальних процесів, надали можливості системно проаналізувати і намітити шляхи позитивної практичної реалізації його явних і прихованих можливостей. Матеріальна культура індустріальної епохи в умовах бурхливого розвитку інформаційного суспільства розглядається як історичний ресурс, що потребував збереження та повторного використання, та як новий напрямок розвитку туристичної індустрії. Культурний туризм став головним сегментом у більшості туристичних напрямків, однак останнім часом увага перемістилася з суто кількісного зростання попиту на споживання культурних та визначних пам'яток до якісних змін у характері цього попиту, в основі якого знаходиться властиве всьому людству бажання побачити і пізнати культурну самобутність різних частин світу. У сучасній літературі про культуру підкреслюється її матеріальна складова (будівлі, споруди, артефакти, твори мистецтва тощо) і невловима її частина (традиції, норми поведінки, вірування, ідеї, символи, мова та ін). У зв'язку з цим для будь-якої людини, культурний туризм - це не просто можливість познайомитися з якимось об'єктом культури, але і зрозуміти його інтерпретацію, пізнати через оточення нові смисли, оцінити контекст (відчути атмосферу місця), іншими словами, пізнати культуру місця і його жителів.
Галузі знань та спеціальності :
10 Природничі науки
Галузі науки і техніки (FOS) :
Природничі науки
Тип зібрання :
Publication
Файл(и) :
Вантажиться...
Формат
Adobe PDF
Розмір :
269.18 KB
Контрольна сума:
(MD5):b6cc251a32049c50101a4c26d4ce8e69
Ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons CC BY
https://doi.org/10.17721/2308-135X.2020.58.11-18