Територіальний розподіл військових частин України: географічні особливості та стратегічні виклики 2019 року

Кравець, Т.М. (2025). Територіальний розподіл військових частин України: географічні особливості та стратегічні виклики 2019 року. Географія та туризм, (77), 42–48. https://doi.org/10.17721/2308-135X.2025.77.42-48

Метою статті є визначення географічних особливостей розташування військових частин України станом на кінець 2019 року, а також аналіз їхнього впливу на обороноздатність країни та виявлення ключових тенденцій у територіальному розподілі сил. Особливу увагу приділено детальному аналізу розташування підрозділів Збройних Сил України, їхній територіальній концентрації, а також взаємозв'язку між географічним розташуванням і військовою ефективністю. Дослідження також охоплює вивчення значення географічного фактору в контексті військової стратегії та його впливу на безпекову ситуацію в Україні, що особливо актуально в умовах триваючого збройного конфлікту з російською федерацією.

Методика дослідження включає аналіз доступних літературних джерел, офіційних даних щодо розташування військових частин та їхнього функціонування. Використано картографічні методи для візуалізації та аналізу територіального розподілу військових підрозділів, що дозволяє не лише виявити концентраційні зони, але й оцінити їхню стратегічну значимість. Географічний підхід застосовано для оцінки впливу природно-географічних умов на розташування військових частин, зокрема, для визначення стратегічних зон зосередження сил, а також для оптимізації місць дислокації з урахуванням сучасних загроз і викликів.

Результати дослідження дозволили виокремити основні регіони з високою концентрацією військових частин, проаналізувати їхнє розташування відносно географічних і адміністративних кордонів, а також визначити ключові чинники, що впливають на вибір місць дислокації. На основі отриманих результатів запропоновано методичні рекомендації щодо оптимізації розташування військових підрозділів, що сприятиме підвищенню їхньої оперативності та загальної ефективності в умовах сучасних викликів. Особлива увага приділена регіонам, що потребують посилення військової присутності, а також тим, що є особливо важливими в контексті національної безпеки.

Наукова новизна роботи полягає в комплексному підході до оцінки географічних чинників, що впливають на обороноздатність країни. Незважаючи на зростаючу актуальність теми, досліджень, присвячених детальному аналізу територіального розподілу військових частин, на сьогоднішній день в Україні є недостатньо. Це дослідження заповнює цей проміжок, пропонуючи нові підходи до планування військової інфраструктури, з урахуванням особливостей географічного розташування та стратегічних вимог.

Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості їх використання для підвищення ефективності управління Збройними Силами України, планування розвитку військової інфраструктури та забезпечення національної безпеки.