Комплексний аналіз молекулярних механізмів регуляції DLC1 за BCR-ABL-позитивної хронічної мієлоїдної лейкемії
Тип публікації :
Магістерська робота
Дата випуску :
18 травня 2026 р.
Автор(и) :
Ніщенко, Дар'я
ННЦ "Інститут біології та медицини", кафедра біохімії
Науковий(і) керівник(и)/редактор(и) :
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Цитування :
[APA 7] Ніщенко, Д. (2026). Комплексний аналіз молекулярних механізмів регуляції DLC1 за BCR-ABL-позитивної хронічної мієлоїдної лейкемії [Магістерська робота, Київський національний університет імені Тараса Шевченка]. eKNUTSHIR. https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/21585
[ДСТУ] Ніщенко Д. Комплексний аналіз молекулярних механізмів регуляції DLC1 за BCR-ABL-позитивної хронічної мієлоїдної лейкемії : кваліфікаційна робота магістра : 091 Біологія та біохімія / наук. кер. Т. Б. Синельник. Київ, 2026. 90 с. URL: https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/21585 (дата звернення: 25.07.2026).
Дослідження мало на меті комплексно проаналізувати молекулярні механізми регуляції пухлинного супресора DLC1 за BCR-ABL-позитивної хронічної мієлоїдної лейкемії (ХМЛ). Методом імунофлюоресцентного аналізу було оцінено субклітинну локалізацію білків DLC1 та BCR-ABL у клітинах ХМЛ (лінія K562) та встановлено атипову ядерну локалізацію DLC1, його колокалізацію з онкобілком BCR-ABL і здатність інгібітора тирозинкіназ (ІТК) іматинібу викликати редислокацію DLC1 до цитоплазми. За допомогою публічних наборів мікрочипових даних (GEO: GSE4170, GSE13159) було проведено транскриптомний аналіз рівня експресії DLC1 у різних клінічних фазах ХМЛ і показано, що він залишається стабільним упродовж прогресії ХМЛ і не знижується порівняно з таким у нормальних гемопоетичних клітинах. Епігеномний аналіз (ENCODE/Roadmap Epigenomics) виявив активний стан хроматину локусу DLC1 у клітинах K562, ідентичний такому в нормальних клітинах,
що виключає механізм епігенетичного замовкання гена. Мережевий аналіз міжбілкових взаємодій підтвердив роль DLC1 як центрального регуляторного хабу у BCR-ABL-залежному сигналінгу й обґрунтував шість терапевтичних комбінацій для подолання резистентності до ІТК й відновлення активності DLC1. Отже, інактивація DLC1 у клітинах BCRABL-позитивної ХМЛ відбувається не через епігенетичне заглушення, а на посттрансляційному рівні через BCR-ABL-залежну ядерну секвестрацію, кіназозалежне фосфорилювання та прискорену протеасомну деградацію, що передбачає інші підходи до терапії.
Кваліфікаційна робота викладена на 90 сторінках, ілюстрована 15 рисунками та 6 таблицями. Список використаних джерел включає 69 робіт.
що виключає механізм епігенетичного замовкання гена. Мережевий аналіз міжбілкових взаємодій підтвердив роль DLC1 як центрального регуляторного хабу у BCR-ABL-залежному сигналінгу й обґрунтував шість терапевтичних комбінацій для подолання резистентності до ІТК й відновлення активності DLC1. Отже, інактивація DLC1 у клітинах BCRABL-позитивної ХМЛ відбувається не через епігенетичне заглушення, а на посттрансляційному рівні через BCR-ABL-залежну ядерну секвестрацію, кіназозалежне фосфорилювання та прискорену протеасомну деградацію, що передбачає інші підходи до терапії.
Кваліфікаційна робота викладена на 90 сторінках, ілюстрована 15 рисунками та 6 таблицями. Список використаних джерел включає 69 робіт.
Галузі знань та спеціальності :
09 Біологія::091 Біологія та біохімія
Галузі науки і техніки (FOS) :
Біологічні науки
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
2.52 MB
Контрольна сума :
(MD5):19d83feb73ea16a29dd6361f4bbe4460
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International