Параметри
Лемківська обрядова діалектна лексика
Дата випуску :
2023
Автор(и) :
Чорноморець Яна
Анотація :
Мета роботи з’ясувати специфіку обрядової діалектної лексики в лемківському говорі; визначити її належність . Усна народна поетична творчість є цінним джерелом для вивчення не тільки історії та етнографії, а й діалектного мовлення, адже в ній досить широко відображена жива народна мова з її лексичним та фразеологічним багатством.
До появи писемності фольклор був єдиною формою передачі знань, традицій і моральних цінностей. Український фольклор – це складне й синтетичне явище, в процесі творення якого брали участь численні покоління.
Під час передавання твору від оповідача до слухача він міг наповнюватися різними діалектизмами, жаргонізмами, оказіоналізмами, професіоналізмами й іншими видами лексики, характерної для певної історичної доби, соціального середовища або географічного місця побутування.
До основних семантичних груп, об'єднаних спільними семамив лемківській усній народній поетичній творчості, зокрема в пісенному репертуарі, що охоплює обрядові, побутові, релігійно-моральні, історичні й інші жанри, активно використовується обрядова діалектна лексика.
Обрядові пісні є важливим елементом народної культури, який передається з покоління в покоління. Вони виконуються відповідно до визначених традиційних форм і мають свою специфіку в поетиці, семантиці й змісті.
Лемківські співанки поділяють на: календарно-обрядові (веснянки, собіткові, колядки, пастуші, косарські), балади й романси, пісні духовного змісту, родинно-обрядові (весільні, співані на хрестинах), родинно-побутові (парубоцькі, дівоцькі й любовні, про втрату вінка, жіноцькі й про подружнє життя, колискові сирітські, жовнірські або вояцькі, емігрантські, жартівливі, насмішливі, фривольні, п’яницькі) та пісні на різні теми, до яких сучасні дослідники додають також групи патріотичних і стрілецьких пісень, а також новотворів.
До появи писемності фольклор був єдиною формою передачі знань, традицій і моральних цінностей. Український фольклор – це складне й синтетичне явище, в процесі творення якого брали участь численні покоління.
Під час передавання твору від оповідача до слухача він міг наповнюватися різними діалектизмами, жаргонізмами, оказіоналізмами, професіоналізмами й іншими видами лексики, характерної для певної історичної доби, соціального середовища або географічного місця побутування.
До основних семантичних груп, об'єднаних спільними семамив лемківській усній народній поетичній творчості, зокрема в пісенному репертуарі, що охоплює обрядові, побутові, релігійно-моральні, історичні й інші жанри, активно використовується обрядова діалектна лексика.
Обрядові пісні є важливим елементом народної культури, який передається з покоління в покоління. Вони виконуються відповідно до визначених традиційних форм і мають свою специфіку в поетиці, семантиці й змісті.
Лемківські співанки поділяють на: календарно-обрядові (веснянки, собіткові, колядки, пастуші, косарські), балади й романси, пісні духовного змісту, родинно-обрядові (весільні, співані на хрестинах), родинно-побутові (парубоцькі, дівоцькі й любовні, про втрату вінка, жіноцькі й про подружнє життя, колискові сирітські, жовнірські або вояцькі, емігрантські, жартівливі, насмішливі, фривольні, п’яницькі) та пісні на різні теми, до яких сучасні дослідники додають також групи патріотичних і стрілецьких пісень, а також новотворів.
Бібліографічний опис :
Чорноморець Я. Лемківська обрядова діалектна лексика : кваліфікаційна робота … бакалавр : 035 Філологія / Чорноморець Яна. – Київ, 2023. – 44 с.
Файл(и) :
Вантажиться...
Формат
Adobe PDF
Розмір :
730.48 KB
Контрольна сума:
(MD5):964d85fca2e22afc3b214a7f9a7ac477
Ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons CC BY-NC