Обрядова термінологія шлюбу: перекладні еквіваленти паремій, семантична динаміка та ціннісні концепти

Тищенко, О. В., Маланюк, М. С. & Попко, І. А. (2019). Обрядова термінологія шлюбу: перекладні еквіваленти паремій, семантична динаміка та ціннісні концепти. Studia linguistica, (15), 261-276. https://doi.org/10.17721/StudLing2019.15.261-276

У статті здійснено семантико-прагматичний аналіз етнокультурних паралелей, пов’язаних із концептосферами ШЛЮБ і ОДРУЖЕННЯ шляхом пошуку міжмовних еквівалентів та аналогів паремій при передачі певного етнокультурного змісту, зв’язаних з ними ціннісних концептів та їх послідовне структурно-семантичне моделювання крізь призму спільної або відмінної внутрішньої форми та з’ясування синонімічних варіантів паремій у зіставному аспекті. Матеріалом для аналізу слугували словники прислів’їв та приказок, словники діалектів, двомовні фразеологічні словники аналізованих мов, етнографічні описи шлюбного обряду, словники повір’їв та символів. Згадувана ціннісна спільна складова морально-ціннісної концептуалізації дійсності та спільна інваріантна основа шлюбного обряду набувають відмінної паремійної та образної категоризації, гендерної і соціокультурної маркованості, представленої в стійких висловах, прислів’ях та приказках польської, української, словацької, російської, французької та англійської мов. На особливу увагу заслуговують ментально-семіотичні кореляти ключових обрядових термінів і зв’язаних з ними символів і концептів, фразеологічних зв’язків, стійких порівнянь, представлені в шлюбній магії та віруваннях. Предметом аналізу є, зокрема й побутові стереотипи, норми поведінки, пов’язані зі взаєминами між чоловіком і жінкою до і після одруження, осмислювані в універсальних категоріях добра і зла, щастя-нещастя, удачі-неудачі, старого-молодого. Ціннісно-смислова домінанта зазначених одиниць вторинного означуавння зорінтована на реконструкцію уявлень різних народів про багатство і бідність, своєрідні «пріоритети» при виборі шлюбної пари, вдалий чи невдалий, рівний чи нерівний, ранній і пізній шлюб, головування в сім’ї, особливості прояву чоловічої та жіночої поведінки у сімейному житті, виражені в примовках, прикметах, когнітивних метафоричних моделях емоцій тощо. Останні відображають різні факти, своєрідні реалії тієї чи тієї культури (матеріальної чи духовної), відомі як безеквівалетна лексика і фразеологія з виразним національно-культурним компонентом семантики