Параметри
ОСКАРЖЕННЯ ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ПІДОЗРУ ПІД ЧАС ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
2019
Автор(и) :
Глинська, Н. В.
Клепка , Д. І.
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Журнал :
Випуск :
4
ISSN :
2413-5372
Початкова сторінка :
17
Кінцева сторінка :
32
Цитування :
Глинська, Н. В., Клепка, Д. І. (2019). APPEAL OF REPORT OF SUSPICION DURING THE PRE-TRIAL INVESTIGATION. Вісник кримінального судочинства(4), 17–32. https://doi.org/10.17721/2413-5372.2019.4/17-32
Анотація. Доводиться, що одним із найважливіших кримінальних процесуальних рішень є повідомлення про підозру є, яке має суттєве значення як для кримінального провадження в цілому, так і для особи, якій здійснене це повідомлення. Тому дотримання стандарту законності та обґрунтованості повідомлення про підозру має важливе значення в загальному механізмі ефективного вирішення завдань кримінального провадження, зокрема, щодо оскарження повідомлення про підозру під час досудового розслідування. На підставі аналізу судової практики виокремлено низку проблемних питань, пов’язаних із оскарженням повідомлення про підозру під час досудового розслідування.
Метою статті є вдосконалення чинного кримінального процесуального законодавства щодо нормативного регулювання оскарження повідомлення про підозру під час досудового розслідування.
Авторами проведено узагальнення судової практики щодо розгляду скарг на повідомлення про підозру під час досудового розслідування, що дозволило виділити три варіанти трактування слідчими суддями «повідомлення про підозру» як предмета оскарження: 1) предметом оскарження є лише порядок здійснення повідомлення про підозру; 2) предметом оскарження є лише повідомлення про підозру як процесуальне рішення; 3) предметом оскар-
ження є письмове повідомлення про підозру як процесуальне рішення і порядок здійснення повідомлення про підозру. Авторами підтримується думка щодо комплексного характеру поняття повідомлення про підозру. Окрему увагу приділено питанню оскарження обґрунтованості повідомлення про підозру. У статті критично оцінюється практика слідчих суддів, які відмовляють у відкритті провадження за скаргою на обґрунтованість повідомлення про підозру. За результатом аналізу доктринальних позицій та практики ЄСПЛ автори дійшли висновку про те, що обґрунтованість повідомлення про підозру може бути предметом оскарження під час досудового розслідування. Також аргументовано висновок про несвоєчасність, а отже й неефективність оскарження повідомлення про підозру після спливу двох місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину та місяця із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні проступку.
На підставі проведеного дослідження авторами запропоновано внесення змін до чинного КПК з метою вдосконалення нормативної регламентації оскарження повідомлення про підозру під час досудового розслідування.
Метою статті є вдосконалення чинного кримінального процесуального законодавства щодо нормативного регулювання оскарження повідомлення про підозру під час досудового розслідування.
Авторами проведено узагальнення судової практики щодо розгляду скарг на повідомлення про підозру під час досудового розслідування, що дозволило виділити три варіанти трактування слідчими суддями «повідомлення про підозру» як предмета оскарження: 1) предметом оскарження є лише порядок здійснення повідомлення про підозру; 2) предметом оскарження є лише повідомлення про підозру як процесуальне рішення; 3) предметом оскар-
ження є письмове повідомлення про підозру як процесуальне рішення і порядок здійснення повідомлення про підозру. Авторами підтримується думка щодо комплексного характеру поняття повідомлення про підозру. Окрему увагу приділено питанню оскарження обґрунтованості повідомлення про підозру. У статті критично оцінюється практика слідчих суддів, які відмовляють у відкритті провадження за скаргою на обґрунтованість повідомлення про підозру. За результатом аналізу доктринальних позицій та практики ЄСПЛ автори дійшли висновку про те, що обґрунтованість повідомлення про підозру може бути предметом оскарження під час досудового розслідування. Також аргументовано висновок про несвоєчасність, а отже й неефективність оскарження повідомлення про підозру після спливу двох місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину та місяця із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні проступку.
На підставі проведеного дослідження авторами запропоновано внесення змін до чинного КПК з метою вдосконалення нормативної регламентації оскарження повідомлення про підозру під час досудового розслідування.
Тип зібрання :
Publication
Файл(и) :
Вантажиться...
Формат
Adobe PDF
Розмір :
766.97 KB
Контрольна сума:
(MD5):fa5dbd688542249605f393423ed53a72
Ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons CC BY
10.17721/2413-5372.2019.4/17-32