Довгі некодувальні РНК в епігенетичній регуляції пухлиноасоційованих генів раку передміхурової залози

Тодоришин Д. П. Довгі некодувальні РНК в епігенетичній регуляції пухлиноасоційованих генів раку передміхурової залози : випускна кваліфікаційна робота : 091 Біологія та біохімія / наук. кер. Т. Андрійчук. Київ, 2026. 62 с.

Молекулярно-біологічними, статистичними та біоінформатичними методами проаналізовано відносний вміст довгих некодувальні РНК ANRASSF1, GAS5, PANDAR та H19 у пухлинних, парних умовно-нормальних і аденоматозних тканинах передміхурової залози, а також відносний вміст ANRASSF1, GAS5 та PANDAR у сечі пацієнтів, хворих на рак передміхурової залози, і здорових донорів. Окремо проаналізовано функціональну диференціацію ізоформ ANRASSF1, PANDAR та H19 на когорті PRAD-TCGA.
Метою роботи було поглибити розуміння довгих некодувальних РНК ANRASSF1, GAS5, PANDAR та H19 як елементів епігенетичної регуляції пухлиноасоційованих генів при раку передміхурової залози та оцінити їхній практичний потенціал як діагностичних, прогностичних біомаркерів раку передміхурової залози та відповіді на гормональну терапію.
Показано, що в тканинах передміхурової залози досліджені РНК не мають ні діагностичного, ні прогностичного потенціалу. Для зразків сечі не підтверджено придатність ANRASSF1, GAS5 та PANDAR як самостійних діагностичних біомаркерів наявності РПЗ або як біомаркерів відповіді на гормональну терапію, проте ANRASSF1 та GAS5 продемонстрували прогностичний потенціал щодо стадії раку передміхурової залози. На рівні ізоформ встановлено, що для PANDAR єдина ізоформа має функціональний профіль, узгоджений з її онкогенним характером, для ANRASSF1 виявлено
більш складний і менш однозначний характер функціональних асоціацій, а для H19 показано функціональну нерівноцінність окремих ізоформ. Не показано ефективність жодного з досліджуваних біомаркерів як такого, що може прогнозувати ефективність гормональної терапії.
Кваліфікаційна робота викладена на 62 сторінках, ілюстрована 2 таблицями та 17 рисунками. Список використаних джерел включає 58 робіт.