ФІЛОСОФСЬКИЙ ВИМІР ПРИНЦИПУ ТА ЙОГО ЗНАЧЕННЯ У ФОРМУВАННІ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА

Leshchenko, M. (2025). THE PHILOSOPHICAL DIMENSION OF THE PRINCIPLE AND ITS SIGNIFICANCE IN THE FORMATION OF INTERNATIONAL LAW. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Philosophy, 2(13), 28–33. https://doi.org/10.17721/2523-4064.2025/13-4/14

В с т уп . Присвячено філософському виміру принципів міжнародного права та необхідності їх переосмислення в умовах трансформації сучасної системи міжнародних відносин крізь призму філософії. Актуальність дослідження зумовлена, з одного боку, кризою довіри до міжнародного права, з іншого – посиленням глобальних конфліктів і появою наднаціональних рівнів регулювання. Проаналізовано походження принципів як базових світоглядних ідей, що поєднують філософію та право, і вказується на їхню фундаментальну роль у формуванні цілісної та ціннісно орієнтованої нормативної системи. Метою дослідження є визначення філософської природи принципу та конкретизація його значення для сучасного міжнародного права.
М е т о д и . Використано міждисциплінарний підхід, який поєднує методологію історико-філософського та історико-правового дослідження. Залучено праці М. Невідомського, С. М. Задорожної, М. Ю. Задніпряної-Корінної, О. Зайчука, К. В. Громовенка, Я. О. Тицької та інших, а також класичні філософські джерела – від античних натурфілософів до І. Канта. Розкриття поняття "принцип" здійснюється через аналіз його онтологічного, гносеологічного, норма-тивного вимірів тощо.
Р ез у л ь т ат и . Показано, що принципи міжнародного права мають подвійний характер: вони є одночасно норма-тивними приписами і ціннісними ідеями, що відображають гуманізм, справедливість, суверенну рівність і повагу до свободи. Наголошено на філософському підґрунті виникнення міжнародного права, яке сягає первісних обмінів між спільнотами й розвитку універсальних етичних категорій у вченнях Епікура, Сократа, Г. Геґеля та Г. Ґроція. Проаналізовано наукові підходи до розуміння структури та класифікації принципів, зокрема їх роль як "конституції" міжнародного права (К. В. Громовенко, Я. О. Тицька) та їх нормативну дієвість у вирішенні колізій (М. Ю. Задніпряна-Корінна) тощо. Підкреслено, що у філософському значенні принципи є першоосновами, які визначають логіку побудови всієї системи права.
В и сн о вк и . Доведено, що філософський вимір принципів міжнародного права є ключем до розуміння їх нормативного змісту та їхньої ролі як фундаменту міжнародної правової системи. Принципи виступають вихідними положеннями права подібно до того, як у філософії вони є першоосновами мислення й буття. Їхня сила полягає у здатності надавати праву внутрішню єдність та ціннісну орієнтацію, а також визначати рамки можливого в міжнародних взаєминах. Аргументовано, що під впливом трансформацій глобального порядку принципи потребують сучасного тлумачення, проте їх філософський зміст залишається незмінним. Саме філософське осмислення дає змогу бачити міжнародне право не лише як набір норм, а як цілісну систему, що заснована на універсальних цінностях людської співпраці, які й визначають його майбутню життєздатність.