Психологічна компетентність у структурі особистості військового психолога

Барінова, Л. Я. (2019). Психологічна компетентність у структурі особистості військового психолога. Український психологічний журнал, 1(11), 38–49. https://doi.org/10.17721/upj.2019.1(11).3

Стаття присвячена аналізу результатів емпіричного дослідження психологічної компетентності військового психолога. Сучасний стан розвитку військової психології потребує інноваційних підходів у дослідженні особистості не тільки військовослужбовців, але й військових психологів, які виконують важливу соціальну і професійну функцію. Показано, що психологічна компетентність відіграє важливу роль у професійному становленні та ефективності практичної роботи військових психологів з особовим складом у військових підрозділах, у різних ситуаціях виконання бойових та службових завдань. Психологічно компетентний військовий психолог завдяки своїм особистісним і професійним навичкам здатний знижувати ризик потрапляння себе та військовослужбовців до проблемних ситуацій, але у випадку, якщо вони виникають, активізувати дії для їхнього подолання. Надане авторське визначення психологічної компетентності військового психолога, яка розглядається як особистісна риса, цілісний конструкт, що характеризує здатність суб’єкта мінімізувати гостроту і частоту виникнення проблемних ситуацій, в які потрапляє суб’єкт, та максимізувати активність дій з організації життя, спрямованих на подолання цих ситуацій. Операціоналізація шуканого конструкту дозволила стверджувати, що психологічна компетентність військового психолога є комплексною особистісною рисою, яка складається з чотирьох компонентів: психологічної компетентності у внутрішньосімейних стосунках, професійній діяльності, у матеріально-соціальній, валеологічній сферах. Серед формально-динамічних якостей швидкість і ергічність нервової системи військових психологів виступають підгрунтям для формування психологічної компетентності, тоді як емоційність, навпаки, виступає у якості негативної передумови для розвитку цього конструкту. Показано, що психологічна компетентність як чинник професійного становлення військового психолога сприяє формуванню установок, емпатії та проникаючій здібності в емпатії, проте деякою мірою знижує роль емоційного каналу в емпатії.