Використання поліграфу у доказуванні у кримінальних провадженнях: практика США, країн ЄС, ЄСПЛ та України
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
2025
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Журнал :
Правові новели
Випуск :
26
ISSN :
2663-5623
Початкова сторінка :
318
Кінцева сторінка :
335
Цитування :
[APA 7] Микола, П. (2025). Використання поліграфу у доказуванні у кримінальних провадженнях: практика США, країн ЄС, ЄСПЛ та України. Правові новели, (26), 318–335. https://doi.org/10.32782/ln.2025.26.37
[ДСТУ] Микола П. Використання поліграфу у доказуванні у кримінальних провадженнях: практика США, країн ЄС, ЄСПЛ та України. Правові новели. 2025. № 26. С. 318—335. DOI: 10.32782/ln.2025.26.37 (дата звернення: 25.07.2026).
Стаття присвячена комплексному дослідженню проблем правового статусу, наукової обґрунтованості та процесуальної допустимості використання поліграфа у кримінальному процесуальному доказуванні. На підставі порівняльного аналізу судової практики США, Канади, держав Європейського Союзу, рішень Європейського суду з прав людини та судової практики України висвітлено тенденції й обмеження застосування поліграфічного тестування у кримінальному процесі, визначено його місце в системі засобів криміналістичної тактики та окреслено проблеми процесуальної регламентації. Доведено, що поліграф не є самостійним джерелом доказів і не може підтверджувати юридично значущі факти без перевірки іншими засобами доказування, проте за належної організації та добровільної участі може використовуватись як допоміжний інструмент орієнтаційного характеру для підвищення інформативності допиту, виявлення суперечностей і перевірки правдивості показань. Особлива увага приділяється аналізу ризиків порушення прав людини при застосуванні поліграфа, зокрема щодо свободи від самовикриття, захисту гідності та забезпечення процесуальної справедливості. У роботі проаналізовано основні стандарти оцінки достовірності результатів і наукової обґрунтованості методики, вироблені у прецедентних справах Frye v. United States, Daubert v. Merrell Dow Pharmaceuticals, R. v. Béland та у рішеннях ЄСПЛ (Jalloh v. Germany, Fazliyski v. Bulgaria, Tyagunova v. Russia), а також показано, як ці критерії поступово інтегруються в українську судову практику. На основі проведеного аналізуобґрунтовано необхідність прийняття спеціальних нормативних положень, які б визначали правовий статус поліграфа, умови його застосування, кваліфікаційні вимоги до фахівців, стандарти проведення та фіксації результатів. Запропоновано розглядати поліграф як інструмент криміналістичної тактики, що сприяє оптимізації допиту, уточненню версій і підвищенню достовірності зібраної інформації, але не як доказ у процесуальному розумінні. У статті сформульовано концепцію поєднання ефективності розслідування з гарантіями верховенства права, законності та захисту прав людини при використанні поліграфа у кримінальному провадженні.
Ключові слова :
поліграф кримінальне процесуальне доказування допустимість доказів достовірність результатів наукова обґрунтованість криміналістична тактика допиту психофі зіологічне тестування права людини процесуальні гарантії судова практика США Канади країн ЄС ЄСПЛ України polygraph criminal procedural evidence admissibility of evidence reliability of results scientific validity forensic interrogation tactics psychophysiological testing human rights procedural guarantees judicial practice of the USA Canada EU countries ECtHR and Ukraine
Галузі знань та спеціальності :
08 Право
Галузі науки і техніки (FOS) :
Право
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
347.05 KB
Контрольна сума :
(MD5):3741c775bee68cf0f32d4f416b8e0f6a
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International