Категорія континууму в поетичному мовленні Тараса Шевченка: психолінгвістичний аспект
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
2026
Автор(и) :
Куранова, Світлана
Національний університет "Києво-Могилянська академія"
Зернецький, Павло
Національний університет "Києво-Могилянська академія"
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Журнал :
Випуск :
1(29), ч. 1
ISSN :
2410-4094
Початкова сторінка :
292
Кінцева сторінка :
315
Цитування :
[APA 7] Куранова, С., & Зернецький, П. (2026). Категорія континууму в поетичному мовленні Тараса Шевченка: психолінгвістичний аспект. Шевченкознавчі студії, (29), ч. 1, 292–315. https://doi.org/10.17721/2410-4094.2026.1(29).1/292-315
[ДСТУ] Куранова С., Зернецький П. Категорія континууму в поетичному мовленні Тараса Шевченка: психолінгвістичний аспект. Шевченкознавчі студії. 2026. Вип. 1(29), ч. 1. С. 292—315. DOI: 10.17721/2410-4094.2026.1(29).1/292-315 (дата звернення: 30.07.2026).
Вступ. У психолінгвістичних дослідженнях художнього мовлення особливу увагу приділяють категоріям, що забезпечують безперервність репрезентації досвіду, зокрема часу, пам'яті, емоційних станів та ідентичності. Однією з таких категорій є континуум, який у поетичному мовленні постає не як образ чи філософська абстракція, а як когнітивно-дискурсивний принцип організації смислу. У творчості Тараса Шевченка континуальність мовлення зумовлює специфічні способи вербалізації колективного травматичного досвіду, його афективної обробки та комунікативного спрямування. Актуальність дослідження визначається потребою психолінгвістичного осмислення поетичного мовлення як процесу, у якому мовні засоби виконують інтегративну та регулятивну функцію. Такого роду розвідки могли б стати новим ефективним інструментом лінгвістичного прочитання творів Тараса Шевченка.Методи. Дослідження ґрунтується на психолінгвістичному аналізі поетичного мовлення, дискурсивному аналізі та когнітивносемантичному підході. Увагу зосереджено на виявленні мовних і дискурсивних маркерів континуальності, зокрема повторів, паралельних конструкцій, риторичних циклів, часових зсувів і відкритих структур смислу. Матеріалом аналізу слугували поеми Тараса Шевченка "Великий льох" і "Кавказ", які репрезентують різні фази мовної обробки травматичного досвіду.Результати. З'ясовано, що категорія континууму є визначальним чинником семантичної організації поетичного мовлення Тараса Шевченка. Виявлено, що у поемі "Великий льох" континуальність реалізується через мовні структури мовчання, відкладеного смислу та часової стагнації, які відтворюють донаративний травматичний стан. У поемі "Кавказ" континуум набуває динамічного характеру й виявляється через інтенсивну вербалізацію афекту, риторичну експансію та адресованість мовлення, що формують перехід від емоційного переживання до комунікативної активності. Визначено, що незавершеність і повторюваність мовних структур забезпечують тривання смислу поза межами окремого тексту.Висновки. Доведено, що категорія континууму в поетичному мовленні Тараса Шевченка виконує психолінгвістичну функцію інтеграції травматичного досвіду, афективних станів і мовної символізації. Поетичне мовлення постає як безперервний процес психічної та дискурсивної трансформації, у якому мовлення не лише репрезентує досвід, а й формує умови для етичної та комунікативної дії. Застосування психолінгвістичного підходу до аналізу категорії континууму підтверджує його продуктивність для дослідження поетичного дискурсу та мовної організації колективної пам'яті.
Галузі знань та спеціальності :
B11 Філологія (за спеціалізаціями)
Галузі науки і техніки (FOS) :
Гуманітарні науки
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
449.64 KB
Контрольна сума :
(MD5):30c91cc5cee79a752a1648226cae1ceb
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International