Параметри
ОПОЗИЦІЙНІ НАСТРОЇ ТА ФОРМИ ОПОРУ ПРАЦІВНИКІВ ПІВДЕННО-ЗАХІДНИХ ЗАЛІЗНИЦЬ ПІД ЧАС ГОЛОДОМОРУ
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
27 листопада 2023 р.
Автор(и) :
SOPRONIUK, Tetiana
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Журнал :
Випуск :
33
ISSN :
2520-2626
Початкова сторінка :
146
Кінцева сторінка :
152
Цитування :
SOPRONIUK, T. (2023). OPPOSITIONAL SENTIMENTS AND FORMS OF RESISTANCE OF THE SOUTHWESTERN RAILWAYS’ WORKERS DURING THE HOLODOMOR. Almanac of Ukrainian Studies(33), 146–152. https://doi.org/10.17721/2520-2626/2023.33.19
У статті проаналізовано специфіку та причини спротиву й антирадянських настроїв, що панували в середовищі працівників Південно-Західних залізниць у 1932–1933 рр. Ключовою особливістю, яка визначала соціальний статус робітників цієї сфери у 1920-х – 1930-х рр., особливо малокваліфікованих, був тісний зв’язок із селом. Спосіб життя залізничників не надто відрізнявся від селянського – вони мали присадибні господарства, а члени їхніх родин працювали в колгоспах. Попри намагання радянської влади «пролетаризувати» робітників залізниць зробити це їй майже не вдавалося. Аналогічно пропаганді не вдавалося й налаштувати залізничників проти селян, зокрема проти «куркульства». Як свідчать зведення ДПУ, в роки Голодомору робітники навпаки солідаризувалися з селянами і співчували їм. Стаючи свідками вивезення зерна й депортації розкуркулених родин, вони розуміли штучну природу голоду та звинувачували владу в його організації. Серед залізничників панували антирадянські настрої, викликані передовсім браком продовольчого забезпечення й затримками у виплаті заробітної плати, а також, як наслідок, голодуванням. Вони без ентузіазму ставилися до кампаній режиму на селі, зокрема хлібозаготівель, до яких їх подекуди залучали. Також залізничники порівнювали ситуацію з минулим та констатували несправедливість політики комуністичної партії. Типовими формами повсякденного опору на залізниці були «антирадянські розмови», поширення чуток про можливий початок війни, «порушення труддисципліни», тобто невиходи на роботу та покидання робочого місця (індивідуальні й масові), відмова від «ударної праці», умисне пошкодження залізничного майна та створення аварійних ситуацій. Всі ці види спротиву не вимагали серйозного планування й координації дій. Натомість активні, сплановані та добре організовані способи опору виявлялися нечасто.
Тип зібрання :
Publication
Файл(и) :
Вантажиться...
Формат
Adobe PDF
Розмір :
230.65 KB
Контрольна сума:
(MD5):8f1d6c8bbeb63136486dd31a4de6ae88
Ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons CC BY-SA
10.17721/2520-2626/2023.33.19