Проблема походження люків Кірквуда в поясі астероїдів та умови в ранній Сонячній системі

Казанцев, А. (2022). Проблема походження люків Кірквуда в поясі астероїдів та умови в ранній Сонячній системі. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Астрономія, (65), 27–34. https://doi.org/10.17721/BTSNUA.2022.65.27-34

Проаналізовано розподіли орбіт астероїдів, що перебувають в околі резонансів 3:1, 5:2 та 2:1 із Юпітером. Кількість орбіт у резонансі 2:1 у десятки разів перевищує відповідну кількість орбіт в інших двох резонансах. Практично всі тіла в цих резонансах мають розміри менші за 10 км. Показано, що понад 2 млрд років тому в люку 2:1 було кілька десятків тіл розмірами понад 50 км.
Обчислено еволюцію відібраних резонансних орбіт на сотні тисяч років з урахуванням збурень від восьми великих планет і релятивістських ефектів у русі перигеліїв орбіт. Для всіх орбіт у резонансах 3:1 та 5:2 підтверджено можливість зростання ексцентриситетів до величин, достатніх для зближень із Марсом, що може забезпечити вихід тіл із люків. У резонансі 2:1 достатнього зростання ексцентриситетів орбіт не виявлено. Таке зростання може відбуватися за рахунок дії негравітаційних ефектів. Дією ефекту Ярковського можна пояснити вихід із люка астероїда розміром 5 км за період близько 1 млрд років.
Щоб пояснити утворення люка 2:1 та виходу з нього астероїдів із розмірами в десятки кілометрів, потрібно припустити, що фізичні умови для тіл у поясі астероїдів у більш ранню епоху істотно відрізнялись від теперішніх.