Проблема походження люків Кірквуда в поясі астероїдів та умови в ранній Сонячній системі
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
2022
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Випуск :
1(65)
ISSN :
1728-273х
Початкова сторінка :
27
Кінцева сторінка :
34
Цитування :
[APA 7] Казанцев, А. М. (2022). Проблема походження люків Кірквуда в поясі астероїдів та умови в ранній Сонячній системі. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Астрономія, (1(65)), 27–34. https://doi.org/10.17721/BTSNUA.2022.65.27-34
[ДСТУ] Казанцев А. М. Проблема походження люків Кірквуда в поясі астероїдів та умови в ранній Сонячній системі. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Астрономія. 2022. № 1(65). С. 27—34. DOI: 10.17721/BTSNUA.2022.65.27-34 (дата звернення: 25.07.2026).
Проаналізовано розподіли орбіт астероїдів, що перебувають в околі резонансів 3:1, 5:2 та 2:1 із Юпітером. Кількість орбіт у резонансі 2:1 у десятки разів перевищує відповідну кількість орбіт в інших двох резонансах. Практично всі тіла в цих резонансах мають розміри менші за 10 км. Показано, що понад 2 млрд років тому в люку 2:1 було кілька десятків тіл розмірами понад 50 км.
Обчислено еволюцію відібраних резонансних орбіт на сотні тисяч років з урахуванням збурень від восьми великих планет і релятивістських ефектів у русі перигеліїв орбіт. Для всіх орбіт у резонансах 3:1 та 5:2 підтверджено можливість зростання ексцентриситетів до величин, достатніх для зближень із Марсом, що може забезпечити вихід тіл із люків. У резонансі 2:1 достатнього зростання ексцентриситетів орбіт не виявлено. Таке зростання може відбуватися за рахунок дії негравітаційних ефектів. Дією ефекту Ярковського можна пояснити вихід із люка астероїда розміром 5 км за період близько 1 млрд років.
Щоб пояснити утворення люка 2:1 та виходу з нього астероїдів із розмірами в десятки кілометрів, потрібно припустити, що фізичні умови для тіл у поясі астероїдів у більш ранню епоху істотно відрізнялись від теперішніх.
Обчислено еволюцію відібраних резонансних орбіт на сотні тисяч років з урахуванням збурень від восьми великих планет і релятивістських ефектів у русі перигеліїв орбіт. Для всіх орбіт у резонансах 3:1 та 5:2 підтверджено можливість зростання ексцентриситетів до величин, достатніх для зближень із Марсом, що може забезпечити вихід тіл із люків. У резонансі 2:1 достатнього зростання ексцентриситетів орбіт не виявлено. Таке зростання може відбуватися за рахунок дії негравітаційних ефектів. Дією ефекту Ярковського можна пояснити вихід із люка астероїда розміром 5 км за період близько 1 млрд років.
Щоб пояснити утворення люка 2:1 та виходу з нього астероїдів із розмірами в десятки кілометрів, потрібно припустити, що фізичні умови для тіл у поясі астероїдів у більш ранню епоху істотно відрізнялись від теперішніх.
Ключові слова :
Галузі знань та спеціальності :
10 Природничі науки::104 Фізика та астрономія
Галузі науки і техніки (FOS) :
Астрономія
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
1.38 MB
Контрольна сума :
(MD5):5db17f4e1e2231ccb9abdcd681abc4c4
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International