РОЗСИПНЕ ЗОЛОТО ПІВДНЯ УКРАЇНИ – СУЧАСНІ УЯВЛЕННЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

Lomakin, І., Ломакін, І., Сарвіров, Є., Кочелаб, В., Медведський, Р. (2022). GOLD PLACERS IN THE SOUTH OF UKRAINE – CURRENT VIEWS AND PROSPECTS. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, 3(98), 73–79. https://doi.org/10.17721/1728-2713.98.09

Стабільно високий рівень світових цін на золото на тлі виснаження запасів із металом, що легко вилучається, призводить до необхідності введення в промислове освоєння родовищ з низькотехнологічними рудами і пісками. Це вимагає вдосконалення методики геологорозвідки та застосування ефективних технологій збагачення та вилучення золота. Присвячено питанню про реальний потенціал розсипного золота на півдні України та його практичне значення. Зроблено спробу на основі аналізу накопиченої геологічної інформації дати оцінку якості отриманих раніше результатів щодо розсипного золота України. За геологічними даними на території значно поширені численні прояви розсипного золота різних масштабів, пов'язані з осадовою товщею мезо-кайнозойських відкладів. Зазначено, що геологічне вивчення розсипів в Україні було призупинено в період найнижчих світових цін на золото (наприкінці 90-х років минулого століття), внаслідок чого багато перспективних ділянок залишилися поза увагою. Автори спростовують твердження, що розсипи золота на Українському щиті та у Північному Причорномор'ї не мають промислового значення у зв'язку з низькими параметрами їх золотоносності. Негативна оцінка розсипної золотоносності пояснюється недоліками методології і способів випробування, які були використані при проведенні робіт. Застосована раніш пошукова модель "класичних" розсипів золота не відповідає реальним властивостям золотоносних покладів в осадовій товщі. Переважна маса золота корінних джерел і розсипів України належить до дрібних та тонких класів гранулометричної крупності, а золотовмісні поклади мають високу глинистість. У зв'язку з цим відкладення золота відбувалося зазвичай не у приплотиковій частині розрізу річкових долин, а у так званих косових фаціях, які за пошуків минулих років майже не досліджувалися. Під час випробування застосовувався шліховий спосіб вилучення золота, непридатний для достовірного визначення вмісту золота дрібних та тонких класів. Це призвело до системного заниження параметрів золотоносності у вивчених проявах, а також до суттєвого зменшення оцінки розмірів золотоносних покладів. Отже, потрібна переоцінка раніше отриманих геологічних даних для визначення об'єктивних характеристик розподілу та фактичного вмісту золота у розсипах. Наведено пропозиції щодо подальшого вивчення розсипів. Розглянуто сучасні підходи до прогнозування, вивчення та випробування розсипів, зокрема використання даних дистанційних досліджень Землі, GIS-технологій та методів неотектонічного аналізу для прогнозу та пошуків розсипів. Підкреслено необхідність застосування роздільного визначення вмісту золота залежно від крупності частинок.