Вплив позитивних та негативних очікувань на психологічний стан населення: диспозиційний оптимізм vs подовжений стрес

Злобіна, О., & Дембіцький, С. (2024). Вплив позитивних та негативних очікувань на психологічний стан населення: диспозиційний оптимізм vs подовжений стрес. Соціологічні студії, (1), 24–33. https://doi.org/10.29038/2306-3971-2024-01-21-21

У статті здійснено спробу визначити актуальний психологічний стан населення, яке тривалий час перебуває під тиском стресорів воєнної доби, і зʼясувати внесок негативних та позитивних очікувань як протекторів і предикторів дистресу. Для вимірювання стресових станів застосовано експрес-тест для орієнтовної оцінки рівня психологічного дистресу в масових опитуваннях «SCL-9-NR», для визначення психологічної стійкості та впливу подовженого стресу створено нові інструменти. Результати дослідження підтвердили загалом високий рівень психологічної стійкості населення – високий рівень дистресу зафіксовано лише в 10 % опитаних. Визначено, що подовжений стрес створює високу психологічну напругу і його наслідки відчуває більшість населення, що дає підстави розглядати його як перехідний негативний психологічний стан, що передує виникненню дистресу. Підтверджено, що психологічна стійкість є як предиктором дистресу, так і предиктором щодо зростання подовженого стресу. Позитивні очікування у формі генералізованого дискозиційного оптимізму пов’язані з більшою діяльнісною та комунікативною активністю. Водночас диспозиційний оптимізм негативно пов’язаний із віком: рівень оптимізму нижчий у молодшої вікової групи. Отже, негативні очікування створюють додаткове психологічне навантаження, натомість під впливом позитивних очікувань ефект дії стресорів частково гальмується. У комплексі на момент проведення дослідження психологічний стан населення зафіксовано на рівні, що забезпечує нормальну життєдіяльність в екстремальних умовах. Потрібен постійний моніторинг ситуації з використанням розроблених інструментів.