До питання щодо рецепції антропологічного виміру шульцівської поетики досвіду

Matorina, N. (2025). On the Issue of the Reception of the Anthropological Dimension of Schulz’s Poetics of Experience. Polish Studies of Kyiv, 41, 44–62. https://doi.org/10.17721/psk.2025.41.44-62

На тлі кардинальних трансформацій світової літературознавчої думки кінця ХХ – першої чверті ХХІ ст. змінилися й контексти, у яких читають та досліджують, сприймають та засвоюють твори знаного польського модерніста першої половини ХХ ст. Бруно Шульца. У роботі здійснено спробу узагальнити та проаналізувати антропологічні категорії, що фігурують у прозових (художніх, у певний спосіб і літературно-критичних, епістолярних) шульцівських творах і водночас є основою його авторської філософії, що дає змогу окреслити найбільш повну картину реалізації ключових антропологічних вимірів із галузі літературної антропології та антропології літератури. Теоретична база дослідження містить актуальні праці відомих дослідників, теоретиків нових течій та напрямів у галузі літературної антропології, як-от: В. Ізера, К. Гірца, Г. У. Гумбрехта, М. П. Марковського, С. Хвіна, В. Болєцького, Е. Левінаса, А. Банасяк, К. Сталі, Г.Р. Яуса, Г.-Ґ. Ґадамера, Р. Нича, М. Попель, П. Сіткевича, К. Вики, Ж. Налевайк та ін. Специфічність та новаторство авторського світогляду Бруно Шульца стали дослідницькими аксіомами ще за життя автора, а поширення його творів у польському, а згодом й українському читацькому й літературознавчому обігу сприяли виникненню глибших та ширших студій, тож вибір окресленого в розвідці вектору – аналізу поетики досвіду крізь призму антропологічноговиміру –невипадковий і дає можливість більш повно й різнобічно проаналізувати шульцівські антропологічні категорії. Особливої ваги набуває семантична триєдність «автор – герой – читач», завдяки якій твори вдається заналізувати в контексті діалогу об’єктивованого автором художнього світу й реальної, конкретно історичної дійсності. Не менш важливою є взаємодія тексту з позатекстовим простором, культурною традицією, динамікою свідомості тощо. Комплексне висвітлення низки ключових антропологічних вимірів у творчості письменника-модерніста може слугувати базою для подальших досліджень, зокрема компаративних.