Розвиток механізмів публічного управління та адміністрування на основі теорії бюрократії: європейський досвід
Тип публікації :
Дисертація
Дата випуску :
17 червня 2026 р.
Автор(и) :
Радзіховський, Євгеній Миколайович
Науковий(і) керівник(и)/редактор(и) :
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Цитування :
[APA 7] Радзіховський, Є. М. (2026). Розвиток механізмів публічного управління та адміністрування на основі теорії бюрократії: європейський досвід [Дис. доктора філософії, Київський національний університет імені Тараса Шевченка]. eKNUTSHIR. https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/35750
[ДСТУ] Радзіховський Є. М. Розвиток механізмів публічного управління та адміністрування на основі теорії бюрократії: європейський досвід : дис. … доктора філософії : 281 Публічне управління та адміністрування. Київ, 2026. 247 с. URL: https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/35750
Радзіховський Є.М. Розвиток механізмів публічного управління та адміністрування на основі теорії бюрократії: європейський досвід.
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 281 – Публічне управління та адміністрування. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Міністерство освіти і науки України. – Київ, 2026.
На сучасному етапі існування українська держава перебуває у фазі глибокої трансформації системи публічного управління як під впливом євроінтеграційних процесів та цифровізації, так і під впливом військової агресії спрямованої проти нашої країни. Ці обставини зумовлюють необхідність створення ефективної, адаптивної та професійної системи публічного управління, здатної забезпечувати національну стійкість, демократичну підзвітність та результативність управлінських процесів. У цьому контексті особливого значення набуває переосмислення поширеного погляду на роль бюрократії як перешкоди для ефективності, натомість актуальною є оцінка її можливостей як необхідного управлінського інституту, який може слугувати інструментом легітимності, професіоналізму та стабільності публічної влади.
Метою дисертації є обгрунтування концептуальних засад розвитку механізмів публічного управління та адміністрування в Україні крізь призму теорії бюрократії та європейського досвіду належного врядування, а також розроблення стратегічних напрямів їх удосконалення в умовах цифрової трансформації публічного управління та повоєнного відновлення України.
Завданнями дослідження визначено: систематизацію основних теоретико-методологічних підходів до вивчення бюрократії як управлінського феномену; класифікацію механізмів публічного управління в контексті теорії бюрократії; аналіз розвитку європейських моделей публічного адміністрування; порівняльну характеристику української та європейської бюрократичних систем; а також розроблення авторської концепції поєднання бюрократичної ефективності з демократичною підзвітністю.
Джерельну базу становлять нормативно-правові акти України та Європейського Союзу, аналітичні матеріали програми SIGMA, публікації OECD, наукові праці українських і зарубіжних дослідників (наприклад, О. Антонова, Г. Атаманчук, О. Батрименко, Н. Грабар, С. Квітка, M. Кеттунен, В. Кікерт, М. Ліпін, Й. Олсен, Г. Петерс, Кр. Полліт, С. Телешун, О. Ткач, В. Токовенко тощо). Використано історико-порівняльний, інституційний, системний, діалектичний та структурно-функціональний методи. Порівняльний аналіз дозволив простежити спільні та відмінні риси бюрократичних систем країн ЄС і України, а метод моделювання був використаний для розробки пропозицій оптимальних напрямів реформування українського державного апарату.
Наукова новизна полягає в комплексному дослідженні бюрократії як управлінського феномену в сучасній системі публічного управління України, з урахуванням європейських стандартів належного врядування (good governance) і воєнного контексту.
Вперше:
розроблено концепцію контекстуально зумовленої амбівалентної ролі бюрократії у системі публічного управління в Україні, що демонструє її одночасне функціонування як інструменту інституційної стійкості та чинника уповільнення адміністративних процедур, вимірюваного через показники інституційної спроможності;
обґрунтовано авторську класифікацію ґейткіпінґ-механізмів публічного управління (законодавчо-, судово-, експертно- та громадсько-опосередковані), що забезпечують баланс між ефективністю, експертністю та демократичною легітимністю;
розроблено аналітичну рамку оцінювання механізмів публічного управління, що інтегрує принципи належного врядування ЄС із ґейткіпінґ-типологією та міжнародно визнаними індикаторами.
Удосконалено:
підхід Й. Олсена до аналізу ґейткіпінґ-інститутів, доповнено залученням громадянського суспільства як додаткового посередницького механізму;
понятійно-категоріальний апарат теорії публічного управління, уточнено дефініцію «ґейткіпінґ-механізмів» як процедур відбору та фільтрації управлінських рішень;
періодизацію розвитку публічного управління в країнах Центрально-Східної Європи, виокремлено чотири етапи трансформації: від демонтажу командно-адміністративної системи до цифрової ери Smart Governance, з урахуванням особливостей українського шляху.
Подальшого розвитку набули:
аналіз ролі цифровізації у підвищенні прозорості, підзвітності та сервісності державної влади (на прикладах цифрових платформ Prozorro, «Дія», ЦНАП як кейсів вимірюваної ефективності принципів good governance);
концепція оптимізації бюрократичних структур через раціоналізацію процедур, запровадження системи KPI-мотивації службовців та принципів результативного управління,
обґрунтовання стратегічних напрямків трансформації українських бюрократичних структур у воєнний та післявоєнний періоди через поєднання професіоналізації державної служби, рееміграції інтелектуального капіталу, розвитку громадянського суспільства та цифрового врядування.
Практичне значення результатів полягає у можливості використання напрацювань у діяльності органів публічної влади для вдосконалення механізмів ухвалення управлінських рішень, підвищення ефективності державної служби та запровадження принципів прозорості та громадського контролю. Матеріали дослідження можуть бути використані в навчальному процесі при викладанні курсів з публічного управління, політології, адміністративної культури, теорії організацій та інституційного аналізу.
У теоретичному плані робота поглиблює сучасні підходи до осмислення бюрократії як структуроутворюючої складової державного апарату, яка може трансформуватися з закритої системи у відкриту, адаптивну та суспільно орієнтовану мережу врядування. Запропонована концепція ґрунтується на синтезі веберівської раціональної моделі бюрократії, марксистської критики відчуження влади та сучасних європейських практик децентралізованого управління, що реалізуються через механізми доброго врядування (good governance), партисипативного врядування (participatory governance) та смарт-регулювання (smart regulation).
Структурно дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку джерел і додатків. Перший розділ присвячено теоретико-методологічним основам дослідження бюрократії як управлінського феномену - від античних уявлень про владу і порядок до теорій К. Маркса, М. Вебера, Р. Міхельса, Й. Олсена. Другий розділ аналізує еволюцію та принципи публічного адміністрування у Європейському адміністративному просторі, порівнюючи моделі врядування країн ЄС та України. Третій розділ фокусується на інституційній модернізації української бюрократії в умовах євроінтеграції, війни та цифрової трансформації, з розробленням практичних рекомендацій для державного сектору.
Під час апробації автор представив основні положення дослідження на шести міжнародних та всеукраїнських конференціях. За тематикою дисертації опубліковано п’ять наукових праць, з яких чотири статті опубліковано у фахових виданнях України та одну в міжнародному рецензованому журналі.
Узагальнюючи отримані результати, автор дійшов висновку, що модернізація української системи публічного управління можлива за умови переосмислення бюрократії як гнучкого та відкритого механізму, який поєднує ефективність з демократичною підзвітністю, професійність з суспільною довірою, а технологічність з гуманістичними принципами служіння. Запропонована концепція ґейткіпінґ-інститутів може стати концептуальною основою оновлення державної служби в умовах європейської інтеграції, цифровізації та повоєнної відбудови України.
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 281 – Публічне управління та адміністрування. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Міністерство освіти і науки України. – Київ, 2026.
На сучасному етапі існування українська держава перебуває у фазі глибокої трансформації системи публічного управління як під впливом євроінтеграційних процесів та цифровізації, так і під впливом військової агресії спрямованої проти нашої країни. Ці обставини зумовлюють необхідність створення ефективної, адаптивної та професійної системи публічного управління, здатної забезпечувати національну стійкість, демократичну підзвітність та результативність управлінських процесів. У цьому контексті особливого значення набуває переосмислення поширеного погляду на роль бюрократії як перешкоди для ефективності, натомість актуальною є оцінка її можливостей як необхідного управлінського інституту, який може слугувати інструментом легітимності, професіоналізму та стабільності публічної влади.
Метою дисертації є обгрунтування концептуальних засад розвитку механізмів публічного управління та адміністрування в Україні крізь призму теорії бюрократії та європейського досвіду належного врядування, а також розроблення стратегічних напрямів їх удосконалення в умовах цифрової трансформації публічного управління та повоєнного відновлення України.
Завданнями дослідження визначено: систематизацію основних теоретико-методологічних підходів до вивчення бюрократії як управлінського феномену; класифікацію механізмів публічного управління в контексті теорії бюрократії; аналіз розвитку європейських моделей публічного адміністрування; порівняльну характеристику української та європейської бюрократичних систем; а також розроблення авторської концепції поєднання бюрократичної ефективності з демократичною підзвітністю.
Джерельну базу становлять нормативно-правові акти України та Європейського Союзу, аналітичні матеріали програми SIGMA, публікації OECD, наукові праці українських і зарубіжних дослідників (наприклад, О. Антонова, Г. Атаманчук, О. Батрименко, Н. Грабар, С. Квітка, M. Кеттунен, В. Кікерт, М. Ліпін, Й. Олсен, Г. Петерс, Кр. Полліт, С. Телешун, О. Ткач, В. Токовенко тощо). Використано історико-порівняльний, інституційний, системний, діалектичний та структурно-функціональний методи. Порівняльний аналіз дозволив простежити спільні та відмінні риси бюрократичних систем країн ЄС і України, а метод моделювання був використаний для розробки пропозицій оптимальних напрямів реформування українського державного апарату.
Наукова новизна полягає в комплексному дослідженні бюрократії як управлінського феномену в сучасній системі публічного управління України, з урахуванням європейських стандартів належного врядування (good governance) і воєнного контексту.
Вперше:
розроблено концепцію контекстуально зумовленої амбівалентної ролі бюрократії у системі публічного управління в Україні, що демонструє її одночасне функціонування як інструменту інституційної стійкості та чинника уповільнення адміністративних процедур, вимірюваного через показники інституційної спроможності;
обґрунтовано авторську класифікацію ґейткіпінґ-механізмів публічного управління (законодавчо-, судово-, експертно- та громадсько-опосередковані), що забезпечують баланс між ефективністю, експертністю та демократичною легітимністю;
розроблено аналітичну рамку оцінювання механізмів публічного управління, що інтегрує принципи належного врядування ЄС із ґейткіпінґ-типологією та міжнародно визнаними індикаторами.
Удосконалено:
підхід Й. Олсена до аналізу ґейткіпінґ-інститутів, доповнено залученням громадянського суспільства як додаткового посередницького механізму;
понятійно-категоріальний апарат теорії публічного управління, уточнено дефініцію «ґейткіпінґ-механізмів» як процедур відбору та фільтрації управлінських рішень;
періодизацію розвитку публічного управління в країнах Центрально-Східної Європи, виокремлено чотири етапи трансформації: від демонтажу командно-адміністративної системи до цифрової ери Smart Governance, з урахуванням особливостей українського шляху.
Подальшого розвитку набули:
аналіз ролі цифровізації у підвищенні прозорості, підзвітності та сервісності державної влади (на прикладах цифрових платформ Prozorro, «Дія», ЦНАП як кейсів вимірюваної ефективності принципів good governance);
концепція оптимізації бюрократичних структур через раціоналізацію процедур, запровадження системи KPI-мотивації службовців та принципів результативного управління,
обґрунтовання стратегічних напрямків трансформації українських бюрократичних структур у воєнний та післявоєнний періоди через поєднання професіоналізації державної служби, рееміграції інтелектуального капіталу, розвитку громадянського суспільства та цифрового врядування.
Практичне значення результатів полягає у можливості використання напрацювань у діяльності органів публічної влади для вдосконалення механізмів ухвалення управлінських рішень, підвищення ефективності державної служби та запровадження принципів прозорості та громадського контролю. Матеріали дослідження можуть бути використані в навчальному процесі при викладанні курсів з публічного управління, політології, адміністративної культури, теорії організацій та інституційного аналізу.
У теоретичному плані робота поглиблює сучасні підходи до осмислення бюрократії як структуроутворюючої складової державного апарату, яка може трансформуватися з закритої системи у відкриту, адаптивну та суспільно орієнтовану мережу врядування. Запропонована концепція ґрунтується на синтезі веберівської раціональної моделі бюрократії, марксистської критики відчуження влади та сучасних європейських практик децентралізованого управління, що реалізуються через механізми доброго врядування (good governance), партисипативного врядування (participatory governance) та смарт-регулювання (smart regulation).
Структурно дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку джерел і додатків. Перший розділ присвячено теоретико-методологічним основам дослідження бюрократії як управлінського феномену - від античних уявлень про владу і порядок до теорій К. Маркса, М. Вебера, Р. Міхельса, Й. Олсена. Другий розділ аналізує еволюцію та принципи публічного адміністрування у Європейському адміністративному просторі, порівнюючи моделі врядування країн ЄС та України. Третій розділ фокусується на інституційній модернізації української бюрократії в умовах євроінтеграції, війни та цифрової трансформації, з розробленням практичних рекомендацій для державного сектору.
Під час апробації автор представив основні положення дослідження на шести міжнародних та всеукраїнських конференціях. За тематикою дисертації опубліковано п’ять наукових праць, з яких чотири статті опубліковано у фахових виданнях України та одну в міжнародному рецензованому журналі.
Узагальнюючи отримані результати, автор дійшов висновку, що модернізація української системи публічного управління можлива за умови переосмислення бюрократії як гнучкого та відкритого механізму, який поєднує ефективність з демократичною підзвітністю, професійність з суспільною довірою, а технологічність з гуманістичними принципами служіння. Запропонована концепція ґейткіпінґ-інститутів може стати концептуальною основою оновлення державної служби в умовах європейської інтеграції, цифровізації та повоєнної відбудови України.
Ключові слова :
публічне управління бюрократія належне врядування механізми управління та адміністрування відкритість та прозорість європейський адміністративний простір ґейткіпінґ-інститути трансформація публічного управління цифровізація smart governance професіоналізація державної служби інституційна модернізація євроінтеграція повоєнна відбудова public management bureaucracy good governance management and administration mechanisms openness and transparency European Administrative Space gatekeeping institutions transformation of public administration digitalization smart governance professionalization of civil service institutional modernization European integration post-war reconstruction
Галузі знань та спеціальності :
D4 Публічне управління та адміністрування
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
1.72 MB
Контрольна сума :
(MD5):2a555317d73393ed530c456558b89bc2
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International