Про поезію Антонія Мальчевського та Юліуша Словацького «із нічних дум українських степів та ярів»

Shevchenko, S. (2025). On the Poetry of Antoni Malczewski and Juliusz Słowacki "from the Night Dumas of the Ukrainian Steppes and Ravines". Polish Studies of Kyiv, 41, 672–681. https://doi.org/10.17721/psk.2025.41.672-681

Антоній Мальчевський, автор першої поетичної повісті «Марія», що є незрівняним шедевром, на думку багатьох дослідників, найвидатнішим творцем так званої «української школи» польської поезії. Народився у селі Княгинин на Волині або у Варшаві. Навчався в Кременецькому ліцеї.
Юліуш Словацький – великий польський поет-романтик, народжений на 16 років пізніше у м. Кременці, теж навчався у тому ж славетному учбовому закладі і, певно, читав українську поетичну повість «Марія», що, певно, надихало його у власній поетичній творчості. зовсім юним, у молитві в костьолі, не земних благ просив у Бога, а лиш пошанування після смерті.
Антонію Мальчевському, як через роки і Юліушу Словацькому, випала доля мандрівника далеко від рідного краю. Молодий Антоній поринув у вир військових випробувань, романтичних інтриг, що ледь не доходили до дуелей, перипетій у варшавських салонах шляхти, поїздку по Європі «за дамою серця» … Здійснив сміливе сходження на вершину Монблан… Останні 2 роки життя поета були дуже тяжкими. Відмежований від світу, змучений фізично і духовно, жив у Варшаві з неофіційною дружиною Софією, працюючи над поетичною повістю «Марія» (1825).
Малоймовірно що вихід у світ твору Ю. Словацького «Українська думка» 1926 р., в якому він показав, що є прихильником «української школи» є випадковим збігом. Скоріше за все він був знайомий з твором «Марія» Через кілька років з’явився його «Пісня козацької дівчини» та інші твори.
Серед ранніх творів Юліуша Словацького з українською тематикою, зокрема, пов’язана поема «Змій», яку автор назвав «віршованою повістю в шести піснях, створену за українськими переказами».
Цей твір для сучасного читача може здатися несподіваним. Його головним персонаж – запорозький гетьман, що водив у походи козаків, але він, за задумом автора, був лихим, підступним навіть до свого військового загону. Почуття справедливості торжествує, неминуча для нього трагічна розв’язка.
Це може дещо шокувати сучасного українського читача, для якого козацька історія є зразком доброчесності, патріотизму. Хоч козацькі гетьмани і боролись за владу, але не проти свого народу. Тому цей сюжет сприймається як легенда-алегорія. Цей гнітючий образ створений бурхливою фантазією поета. Але в якихось життєвих і часових ситуаціях, діяннях персонажі з подібними рисами гетьмана Змія можливо існували. Юліуш Словацький, відчував це своєю дивовижною інтуїцією. Отже, розглянемо як зображували видатні поети спільну участь козаків і польських воїнів у боротьбі із нападниками, а також дивовижний дикий степ, козаків, драматичні події спільної історії.