Особливості розподілу основних рудоутворювальних компонентів Філізчайського родовища південного схилу Великого Кавказу
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
30 червня 2023 р.
Автор(и) :
Саттар-заде, Н.
Імамвердієв, Н.
Мова основного тексту :
Англійська
eKNUTSHIR URL :
Том :
2
Випуск :
101
ISSN :
1728-2713
Початкова сторінка :
43
Кінцева сторінка :
50
Цитування :
[APA 7] Саттар-заде, Н., & Імамвердієв, Н. (2023). The peculiarities of the main ore-forming components distribution in the Filizchay field of the southern slope of the Greater Caucasus. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, 2(101), 43–50. https://doi.org/10.17721/1728-2713.101.06
[ДСТУ] Саттар-заде Н., Імамвердієв Н. The peculiarities of the main ore-forming components distribution in the Filizchay field of the southern slope of the Greater Caucasus. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія. 2023. Vol. 2, no. 101. P. 43—50. DOI: 10.17721/1728-2713.101.06 (date of access: 25.07.2026).
Досліджено розподіл основних рудоутворювальних компонентів Філізчайського родовища південного схилу Великого Кавказу. 3D модель елементів корисних копалин Філізчайського родовища виконана за допомогою програми "Leapfrog GEO". Аналіз карти ізотовщин чітко показує, що найбільшою потужністю характеризується східний фланг більш глибокої, пологоспадної частини покладу, де її потужність перевищує середнє значення цього параметра по родовищу. Встановлено, що розподіли цинку і свинцю практично повторюють один одного. Західна половина корпусу різко відрізняється від східної стабільно високим (більшим за середнє значення) вмістом. Переважна більшість мінімумів концентрації цинку і майже всі мінімуми свинцю розташовані у східній половині, яка зазвичай характеризується низьким вмістом цих елементів. Відповідно до розподілу концентрації міді родовище дуже чітко розділене на дві частини: південно-східна частина є більш товстою та багатшою, а північно-західна частина має відносно меншу товщину та вміст елементу нижчий за середній по родовища. Порівняння карт ізоконтенту срібла та свинцю свідчить про тісний зв'язок обох елементів та подібний характер їхнього просторового розподілу на родовищі. Так само, як і для свинцю, в ньому можна загалом виділити дві частини, які відрізняються одна від одної інтенсивністю мінералізації срібла – північно-західна більш багата і південно-східна відносно бідніша. Межа між цими частинами в основному повторює межу, визначену для свинцю, не тільки за просторовим положенням, але й за основними деталями контуру. Усі максимуми срібного зруденіння розташовані в північно-західній половині поля, більшість з них – на верхніх горизонтах. За ступенем інтенсивності прояву цинкової, свинцевої та срібної мінералізації на родовищі можна виділити дві частини: більш багату західну – де зосереджені майже всі максимуми, і біднішу східну, на яку припадає більшість мінімумів. Границя між ними проходить приблизно в середній частині тіла від верхнього до нижнього горизонтів; вона майже збігається з напрямком її падіння і виділяється складними обрисами. Часта повторюваність ізоліній вмісту цинку і свинцю, близьке просторове розташування центрів їх максимумів свідчить про тісний позитивний зв'язок між ними.
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
2.25 MB
Контрольна сума :
(MD5):b113ab3a80e036bfff49ee69f80692fd
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International