Проблема емоційної мови в сучасних дослідженнях аргументації

Було розглянуто історичну еволюцію вивчення проблеми емоційної мови в аргументації: досліджено праці філософських шкіл Стародавньої Індії, доробки софістів Стародавньої Греції, діалоги Платона, праці фундатора традиційної логіки Аристотеля, напрацювання філософів Стародавнього Риму – Цицерона, Квінтіліана та Корніфіція, тексти таких філософів Середньовіччя, як Августин Аврелій, Василь Кесарійський (Великий), Григорій Богослов, Іоан Златоуст та ін., праці мислителів доби Відродження – Р. Агріколи, Е. Барбаро, Л. Бруні та ін., вчення філософів Нового часу та доби Просвітництва – праці Ф. Бекона, А. Арно, К. Лансо, П. Ніколя та ін., а також розробки визначного мислителя ХІХ ст. А. Шопенгауера. - Були проаналізовані джерела відродження інтересу до поняття емоційної мови в сучасних неформальних дослідженнях аргументації (сер. ХХ ст.). Перш за все позитивний погляд на цю проблему був репрезентований у доробку Ч. Стівенсона. Його праці стали підґрунтям до подальших розробок Е. Абердейна, К. Берджес Джексона, Д. Волтона, М. Гілберта, Р. Кубліковського, Ф. Макагно та ін. Дотепер тема є актуальною серед науковців, продовжується її активне і різноманітне витлумачення. - Була досліджена еволюція вивчення проблеми невиражених засновків у межах неформальних досліджень аргументації: від її розгляду в Античній логіці, риториці, еристиці і дотепер. До двох протилежних підходів щодо невиражених засновків відносять – логічний (Цицерон, Боецій) та риторичний (Аристотель). У логічному підході невиражені засновки розглядаються як помилка неповноти міркування, яку за допомогою дедуктивних методів можна та необхідно виправити. У риторичному невиражені засновки є одними із допоміжних компонентів переконання в аргументативному процесі. Сучасні дослідження базуються на поєднанні логічного та риторичного підходів, із превалюванням однієї позиції над іншою. Були окреслені головні сучасні концепції до пояснення прихованих компонентів аргументації, зокрема "плюралізм" (pluralism), "сучасний дедуктивізм" (modern deductivism) і "ні плюралізм, ні дедуктивізм" (neither pluralism nor deductivism) та виявлено, що точної дефініції та однозначного відношення науковців до цієї проблеми поки немає.

Ключові слова: аргументація, вербальна аргументація, візуальна аргументація, емоційна мова, невиражені засновки, неформальна логіка, прагма-діалектика, прагматичний підхід, теорія аргументації.

Маєвська М. М. Проблема емоційної мови в сучасних дослідженнях аргументації : дис. ... канд. філос. наук : 09.00.06 логіка / Маєвська Марина Миколаївна - Київ, 2017. - 229 с.