Підготовка фахівців туризму: виклики сьогодення

Щука, Г. П., & Безрученков, Ю. В. (2021). Підготовка фахівців туризму: виклики сьогодення. Географія та туризм, (63), 31–36. https://doi.org/10.17721/2308-135x.2021.63.31-36

Мета дослідження: встановлення ключових орієнтирів у навчальній, методичній, науковій та організаційній роботі викладача. Методи дослідження. З огляду на те, що підготовка фахівців сфери туризму – це складна динамічна детермінована регульована система, дослідження виконувалося на основі системного принципу в межах структурно-функціонального підходу з використанням методів аналізу та синтезу, прогнозування, аналогії, дедукції, систематизації та узагальнення. Результати дослідження: встановлено, що вимоги до підготовки фахівців сфери туризму визначаються ситуацією на світовому туристичному ринку, станом вітчизняної системи професійної освіти та принципами функціонування професійного простору. Ситуація, яка склалася в туризмі, в освіті та в туристичному професійному просторі вимагає кардинальної перебудови системи освіти. Відповідно до основних принципів дидактики, визначено основні питання, на які необхідно дати відповідь при формуванні оновлених освітніх програм: «Навіщо вчити?» (мета навчання, очікуваний результат), «Чому вчити?» (зміст навчання), «Як вчити?» (методи, засоби, правила та організаційні форми навчання), «Де вчити?» (місце проведення занять), «Коли вчити?» (визначення часового режиму та тривалості), «Кого вчити?» та «Хто вчить» (система вимог до студентів та викладачів). Доведено, що по завершенню автоматизації туристичної діяльності зміняться вимоги до професійної компетентності майбутнього фахівця в сторону посилення емоційного інтелекту. Це передбачає зміну змісту навчання, перехід від інформаційно насиченого навчання до рефлексивного та перетворюючого. Внаслідок інформатизації змінюється роль викладача в освітньому процесі, що вимагає застосування інших прийомів та методів. Пандемія диктує нові вимоги стосовно місця проведення занять і т.д. Детальний аналіз ситуації дозволив встановити перелік ключових елементів системи туристичної освіти, які підлягають реформуванню, визначити сутність цих перетворень.. Наукова новизна: вперше на основі системного підходу досліджено ситуацію, яка склалася наразі з підготовкою фахівців сфери туризму, та розроблено рекомендації щодо реорганізації системи туристичної освіти у відповідності до викликів сьогодення. Практична значимість: було визначено ключові елементи системи туристичної освіти, які підлягають реформуванню; запропоновано перелік питань, на які необхідно дати відповідь при організації підготовки майбутніх фахівців; встановлено орієнтири, у відповідності до яких туристична освіта може розвиватися далі. Надані пропозиції можуть бути враховані при розробці освітніх програм для підготовки фахівців інших галузей народного господарства.