Правове регулювання застосування інструментів торговельного захисту СОТ в Україні

Герасимчук Є. А. Правове регулювання застосування інструментів торговельного захисту СОТ в Україні : дис. ... доктора філософії : 081 Право. Київ, 2026. 232 с.

Герасимчук Є. А. Правове регулювання застосування інструментів торговельного захисту СОТ в Україні. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії в галузі 08 «Право» за спеціальністю 081 «Право». – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Міністерство освіти і науки України. Київ, 2025.
Дисертацію присвячено комплексному дослідженню правового регулювання інструментів торговельного захисту відповідно до угод Світової організації торгівлі та їх імплементації в законодавство України. У роботі обґрунтовано необхідність модернізації національної системи торговельного захисту відповідно до вимог Світової організації торгівлі, особливостей сучасних економічних викликів, практики Світової організації торгівлі й Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України, а також євроінтеграційного курсу України.
Метою дисертаційної роботи є комплексне дослідження правового регулювання та практики використання в Україні інструментів торговельного захисту СОТ, розроблення теоретичних і практичних рекомендацій з удосконалення правового регулювання торговельного захисту в Україні.
Проаналізовано угоди Світової організації торгівлі, що регулюють порушення та проведення антидемпінгових, антисубсидиційних і спеціальних розслідувань, детально досліджено правове регулювання інструментів торговельного захисту відповідно до законодавства України, визначено основні закони. Визначено, що система торговельного захисту базується на окремих угодах СОТ, які є невід'ємною частиною багатосторонньої системи регулювання торгівлі товарами, які визначають основоположні принципи регулювання торговельних відносин між країнами-членами СОТ та слугують орієнтиром для країн у процесі розробки та прийняття національного законодавства у сфері торговельного захисту.
У роботі визначено поняття торговельного захисту як сукупності передбачених угодами СОТ та національним законодавством інструментів, які застосовує країна імпорту у відповідь на добросовісні або недобросовісні дії іноземних виробників та/або експортерів і які є додатковими торговельними бар’єрами, запровадженими з метою захисту національного товаровиробника й урівноваження торговельного балансу. Зроблено висновок, що торговельний захист реалізується за допомогою трьох основних інструментів, які мають певні спільні риси, але відрізняються за підставами їх застосування. Окреслено також його ознаки і передумови виникнення інструментів торговельного захисту у світі.
Авторкою розроблено поняття системи торговельного захисту та її особливостей, що регулюється відповідними законами і призначена для захисту внутрішнього ринку від імпорту товарів з третіх країн, що становить предмет регулювання відповідних спеціальних законів. Надано детальну характеристику суб’єктів системи торговельного захисту, основними з яких є Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі, Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, митниця та заінтересовані сторони розслідування.
Здійснено порівняльний аналіз зовнішньоекономічної діяльності та торговельного захисту, співвідношення державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності та інструментів торговельного захисту, а також підсумовано, що інструменти торговельного захисту, які застосовують відповідні державні органи у вигляді заходів, можуть належати до тарифних і нетарифних методів державного регулювання ЗЕД.
Встановлено перелік і сутність процесуальних та матеріальних аспектів проведення в Україні антидемпінгових, антисубсидиційних, спеціальних розслідувань, елементів доказування. Сформульовано пропозиції з удосконалення чинного законодавства України, яке регулює торговельний захист і його інструменти в частині етапів проведення торговельних розслідувань та елементів доказування як матеріальних аспектів. Акцентовано на елементах доказування як фактах, припущеннях чи гіпотезах, які потребують доведення, стосуються певної сфери діяльності суб’єктів торговельних розслідувань, утворюючи склад розслідування, на основі яких може бути сформовано остаточний висновок у межах розслідування, до яких належать: національний товаровиробник, товар, що є об’єктом розслідування, імпорт товару в Україну (непередбачувані обставини), шкода, заподіяна національному товаровиробнику, причинно-наслідковий зв’язок, національні інтереси.
Увагу приділено також оскарженню результатів торговельних розслідувань у судовому порядку та через органи Світової організації торгівлі, окреслено відмінність між цими двома видами оскаржень. Наведено аргументацію стосовно доцільності судового оскарження та проблематики оскарження в СОТ у зв’язку з блокуванням апеляційного органу.
У третьому розділі описано структуру й повноваження Європейської комісії у сфері торговельного захисту, розглянуто торговельний захист Євросоюзу й структуру Європейської комісії, а також досліджено питання змін, які відбудуться у сфері торговельного захисту після набуття Україною членства в Європейському Союзі, коли повноваження щодо проведення торговельних розслідувань будуть передані від Міністерства до Європейської комісії, що суттєво ускладнить застосування антидемпінгових, компенсаційних і захисних мит.
Результати дослідження може бути використано в законотворчій діяльності для вдосконалення основних законів, що регулюють торговельний захист, правозастосовній практиці Міністерства та Комісії, наукових дослідженнях, освітньому процесі в межах дисциплін «Торгове право» або «Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності».