Сенсожиттєві стани особистості: теоретичний аналіз і емпірична типологія
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
2019
Автор(и) :
Карпінський, К. В.
Гродненський державний університет імені Янки Купали, Республіка Білорусь
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Журнал :
Випуск :
1(11)
ISSN :
2520-6265
Початкова сторінка :
83
Кінцева сторінка :
107
Цитування :
[APA 7] Карпінський, К. В. (2019). Сенсожиттєві стани особистості: теоретичний аналіз і емпірична типологія. Український психологічний журнал, (1(11)), 83–107. https://doi.org/10.17721/upj.2019.1(11).7
[ДСТУ] Карпінський К. В. Сенсожиттєві стани особистості: теоретичний аналіз і емпірична типологія. Український психологічний журнал. 2019. № 1(11). С. 83—107. DOI: 10.17721/upj.2019.1(11).7 (дата звернення: 17.07.2026).
Представлено результати теоретико-емпіричного дослідження, присвяченого психологічним закономірностям становлення особистості як суб’єкта життя в процесі розв’язання сенсожиттєвих задач. У вступі аргументовано, що до даного класу задач особистісного розвитку відносяться пошук, збереження і практична реалізація індивідуального сенсу життя. Психологічними індикаторами процесу і результатів розв’язання сенсожиттєвих задач виступають суб’єктивні переживання осмисленості життя і сенсожиттєвої кризи. З метою позначення інтегральної форми зворотного зв’язку, яка функціонує в системі саморегуляції особистості як суб’єкта життя, запропоновано і теоретично обґрунтовано поняття «сенсожиттєвий стан». Сенсожиттєвий стан розуміється як специфічна категорія перманентних психічних станів, які відображають стан суб’єкт-об’єктних відносин особистості з власним життям. Всупереч поширеним у психологічній науці уявленням про несумісність і взаємну виключність переживань осмисленості життя і сенсожиттєвої кризи, теоретично аргументована гіпотеза про те, що сенсожиттєвий стан представляє собою специфічну форму сполучення та інтеграції цих суб’єктивних переживань. В основній частині на емпіричному матеріалі показано, що існують типові поєднання цих переживань, які утворюють стійкі сенсожиттєві стани особистості: благополучний, кризовий, -конфліктний і стагнативний. Встановлено, що домінуючий тип сенсожиттєвого стану особистості залежить від її внутрішньої позиції щодо сенсожиттєвих задач, вираженої їх прийняттям або неприйняттям, а також від продуктивності їх розв’язання в індивідуальній життєдіяльності. У висновках в якості перспективної лінії розвитку даного дослідження намічена лонгітюдна стратегія вивчення сенсожиттєвих станів, яка повинна розкрити психологічні механізми і закономірності їх взаємопереходів і трансформацій, які зумовлені динамікою розв’язання особистістю сенсожиттєвих задач в масштабі біографічного часу.
Галузі знань та спеціальності :
05 Соціальні та поведінкові науки::053 Психологія
Галузі науки і техніки (FOS) :
Психологія
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
345.58 KB
Контрольна сума :
(MD5):aa9a2fdef251469b830e926a075af69a
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International