Виявлення границь геологічних об'єктів методом аналізу відношення похідних гравітаційного поля на прикладі Передкарпатського прогину

Петрокушин, Р., Безродний, Д., Банкала, Д., & Де Лука, Л. (2025). Виявлення границь геологічних об’єктів методом аналізу відношення похідних гравітаційного поля на прикладі Передкарпатського прогину. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, 4(111), 26-32. https://doi.org/10.17721/1728-2713.111.03

Вступ. Представлено методологію та результати її застосування для визначення границь об'єктів на основі аналізу гравітаційних (маються на увазі аномалії Буге ΔgБуге) даних. Основну увагу приділено виділенню вертикальних границь різномасштабних структур, які можуть ідентифікуватися як геологічні лінеаменти, такі як розломи та зони підвищеної тріщинуватості, що мають важливе значення для розуміння структурно-тектонічної будови та оцінки геотермального потенціалу території. Передкарпатський прогин обрано як об'єкт дослідження через його складну тектонічну будову та перспективність у пошуках геотермальних і вуглеводневих ресурсів.

Методи. Для аналізу геологічних структур використано метод нахилу похідної гравітаційного поля (Tilt Derivative) у поєднанні зі спектральним аналізом та трансформацією Фур'є. Методологія включає кілька етапів: обчислення градієнта гравітаційного поля, згладжування, інгібування немаксимальних значень та порогування контурів. Такий підхід дає змогу з високою точністю визначати межі геологічних об'єктів і виділяти розриви функції гравітаційного потенціалу. Аналіз даних проведено на основі результатів гравітаційної зйомки в межах Передкарпатського прогину.

Результати. Застосування методики дало змогу виділити лінеаменти регіонального та локального типів, які відповідають розломам і зонам підвищеної тріщинуватості. Виділені зони можуть слугувати шляхами міграції геотермальних вод із глибоких нагрітих зон до порід-колекторів, що підвищує їхню перспективність для геологорозвідувальних робіт. Порівняльний аналіз отриманих результатів з існуючими геологічними картами підтвердив високу точність методу. Крім того, виявлено додаткові структури, які раніше не були помічені, що свідчить про ефективність застосованої методології.

Висновки. Запропонована методика є ефективним експрес-методом виділення розломно-блокових структур на основі гравіметричних даних. Її застосування дає змогу уточнювати структурно-тектонічну будову регіонів, виділяти нові розломи та зони підвищеної тріщинуватості, що важливо для пошуків геотермальних і вуглеводневих ресурсів. Методологія має широкий потенціал для використання в дослідженнях складних геологічних об'єктів, таких як Передкарпатський прогин, і може суттєво підвищити ефективність геологорозвідувальних робіт.