ПРАВОМІРНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ГІПНОЗУ ПІД ЧАС ДОПИТУ ПОТЕРПІЛИХ І СВІДКІВ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНЕ ЗНАЧЕННЯ ВІДОМОСТЕЙ, ОТРИМАНИХ ЗА ЙОГО РЕЗУЛЬТАТАМИ
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
20 квітня 2018 р.
Автор(и) :
Данкевич , М. С.
Мова основного тексту :
eKNUTSHIR URL :
Журнал :
Вісник кримінального судочинства
Випуск :
1
ISSN :
2413-5372
Початкова сторінка :
140
Кінцева сторінка :
147
Цитування :
[APA 7] Данкевич, М. С. (2018). ПРАВОМІРНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ГІПНОЗУ ПІД ЧАС ДОПИТУ ПОТЕРПІЛИХ І СВІДКІВ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНЕ ЗНАЧЕННЯ ВІДОМОСТЕЙ, ОТРИМАНИХ ЗА ЙОГО РЕЗУЛЬТАТАМИ. Вісник кримінального судочинства, (1), 140–147. https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/23907
[ДСТУ] Данкевич М. С. ПРАВОМІРНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ГІПНОЗУ ПІД ЧАС ДОПИТУ ПОТЕРПІЛИХ І СВІДКІВ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНЕ ЗНАЧЕННЯ ВІДОМОСТЕЙ, ОТРИМАНИХ ЗА ЙОГО РЕЗУЛЬТАТАМИ. Вісник кримінального судочинства. 2018. № 1. С. 140—147. URL: https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/23907 (дата звернення: 26.07.2026).
З метою забезпечення ефективності, повноти та швидкості розслідування злочинів останнім часом науковцями і практиками все частіше звертається увага на можливість застосування на стадії досудового розслідування гіпнозу, як одного з нетрадиційних засобів і способів для отримання значущої для кримінального провадження інформації. Проте, єдиної точки зору щодо правомірності та доцільності його застосування не сформувалося.
Тому, метою статті є аналіз та узагальнення існуючих наукових підходів щодо правомірності застосування гіпнозу під час допиту потерпілих і свідків та встановлення процесуального значення відомостей, отриманих за його результатами.
На основі аналізу чинного кримінального процесуального законодавства України, наукових джерел і досвіду іноземних держав автором було визначено поняття нетрадиційних методів доказування та гіпнозу. Розглянуто та описано досвід застосування гіпнозу під час розслідування кримінальних правопорушень у зарубіжних країнах.
У статті проаналізовано погляди вчених, які виступають проти використання гіпнозу, а також думки авторів, які вважають, що використовувати такий нетрадиційний метод під час досудового розслідування злочинів є доцільним.
Автором було визначено, що використання гіпнозу при розслідуванні злочинів має відповідати певним умовам, які не суперечать чинному законодавству та не порушують права і свободи громадян. Визначено межі допустимості застосування гіпнозу. Увагу приділено тому факту, що використання гіпнозу є доцільним під час допиту свідків і потерпілих, які постраждали від психологічного та/або фізичного впливу під час вчинення злочину. Було з’ясовано, що застосування гіпнозу можливе в тих випадках, коли допитувана особа з різних причин не пам’ятає обставин злочину.
У статті аналізуються думки вчених щодо можливості використання інформації, отриманої за допомогою гіпнозу, у кримінальному провадженні. Визначено, що такі дані не мають значення доказів.
Тому, метою статті є аналіз та узагальнення існуючих наукових підходів щодо правомірності застосування гіпнозу під час допиту потерпілих і свідків та встановлення процесуального значення відомостей, отриманих за його результатами.
На основі аналізу чинного кримінального процесуального законодавства України, наукових джерел і досвіду іноземних держав автором було визначено поняття нетрадиційних методів доказування та гіпнозу. Розглянуто та описано досвід застосування гіпнозу під час розслідування кримінальних правопорушень у зарубіжних країнах.
У статті проаналізовано погляди вчених, які виступають проти використання гіпнозу, а також думки авторів, які вважають, що використовувати такий нетрадиційний метод під час досудового розслідування злочинів є доцільним.
Автором було визначено, що використання гіпнозу при розслідуванні злочинів має відповідати певним умовам, які не суперечать чинному законодавству та не порушують права і свободи громадян. Визначено межі допустимості застосування гіпнозу. Увагу приділено тому факту, що використання гіпнозу є доцільним під час допиту свідків і потерпілих, які постраждали від психологічного та/або фізичного впливу під час вчинення злочину. Було з’ясовано, що застосування гіпнозу можливе в тих випадках, коли допитувана особа з різних причин не пам’ятає обставин злочину.
У статті аналізуються думки вчених щодо можливості використання інформації, отриманої за допомогою гіпнозу, у кримінальному провадженні. Визначено, що такі дані не мають значення доказів.
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International