ПРАВОМІРНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ГІПНОЗУ ПІД ЧАС ДОПИТУ ПОТЕРПІЛИХ І СВІДКІВ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНЕ ЗНАЧЕННЯ ВІДОМОСТЕЙ, ОТРИМАНИХ ЗА ЙОГО РЕЗУЛЬТАТАМИ

Данкевич, М. С. (2018). Legitimacy of the use of hypnosis during interrogations of victims and witnesses and the processual value of the information obtained from its results. Вісник кримінального судочинства(1), 140–147.

З метою забезпечення ефективності, повноти та швидкості розслідування злочинів останнім часом науковцями і практиками все частіше звертається увага на можливість застосування на стадії досудового розслідування гіпнозу, як одного з нетрадиційних засобів і способів для отримання значущої для кримінального провадження інформації. Проте, єдиної точки зору щодо правомірності та доцільності його застосування не сформувалося.
Тому, метою статті є аналіз та узагальнення існуючих наукових підходів щодо правомірності застосування гіпнозу під час допиту потерпілих і свідків та встановлення процесуального значення відомостей, отриманих за його результатами.
На основі аналізу чинного кримінального процесуального законодавства України, наукових джерел і досвіду іноземних держав автором було визначено поняття нетрадиційних методів доказування та гіпнозу. Розглянуто та описано досвід застосування гіпнозу під час розслідування кримінальних правопорушень у зарубіжних країнах.
У статті проаналізовано погляди вчених, які виступають проти використання гіпнозу, а також думки авторів, які вважають, що використовувати такий нетрадиційний метод під час досудового розслідування злочинів є доцільним.
Автором було визначено, що використання гіпнозу при розслідуванні злочинів має відповідати певним умовам, які не суперечать чинному законодавству та не порушують права і свободи громадян. Визначено межі допустимості застосування гіпнозу. Увагу приділено тому факту, що використання гіпнозу є доцільним під час допиту свідків і потерпілих, які постраждали від психологічного та/або фізичного впливу під час вчинення злочину. Було з’ясовано, що застосування гіпнозу можливе в тих випадках, коли допитувана особа з різних причин не пам’ятає обставин злочину.
У статті аналізуються думки вчених щодо можливості використання інформації, отриманої за допомогою гіпнозу, у кримінальному провадженні. Визначено, що такі дані не мають значення доказів.