Конфесійна структура українського суспільства: фокус ХХІ століття

Дорош, А. (2025). Конфесійна структура українського суспільства: фокус ХХІ століття. Софія. Гуманітарно-релігієзнавчий вісник, 2(24), 4–8. https://doi.org/10.17721/sophia.2024.24.1

В с т у п . Наголошено на трансформаційних процесах, які відбуваються у конфесійній структурі українського суспільства на зламі тисячоліть. Дослідження присвячено наявній мережі релігійних організацій та утворень в Україні у ХХІ ст. Висвітлено, що надання Томосу для Православної церкви України спричинило поглиблення трансформаційних процесів та вплинуло на конфесійну специфіку в українському суспільстві.
М е т о д и . Застосовано комплекс методів: історичний аналіз для вивчення конфесійного зрізу в динаміці та історичній ретроспективі; контент-аналіз наявної статистичної інформації та заяв ієрархів різних релігійних організацій; порівняльний метод для зіставлення даних різних релігійних організацій; метод експертних оцінок та статистичний аналіз соціологічних даних. Використання низки філософських та загальнонаукових методів дозволило всебічно дослідити та спрогнозувати конфесійну структуру українського суспільства.
Р е з у л ь т а т и . Визначено проблему сучасного юрисдикційного розділення українського православ'я на три основних гілки, що значно загострює міжконфесійні суперечності у країні. Зазначено, що за роки незалежності України конфесійна структура зазнала значних змін, що ускладнює налагодження рівноправного діалогу як між окремими конфесіями, так і між державою та церквою. Значну увагу приділено міжправославному протистоянню та перспективі заборони Московського патріархату в Україні.
В и с н о в к и . Акцентовано, що юрисдикційний поділ українського православ'я і надалі існує у новітній історії України. Трансформація конфесійної структури українського суспільства відбувається вкрай повільно, що свідчить про завершення екстенсивного розвитку релігійних організацій, представлених в Україні. Доведено, що в результаті трансформації конфесійної структури відбувається зміна державно-церковних відносин, що впливає на баланс міжконфесійних відносин.