ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ОПТИМАЛЬНОГО ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ У ФЕРМЕРСЬКОМУ УКЛАДІ УКРАЇНИ

ZAYACHUK, M., ZAYACHUK, O., ZABLOTOVSKA, N. (2017). ECONOMIC AND MATHEMATICAL MODELING OF THE EFFICIENT LAND UTILIZATION IN THE FARM CULTURE OF UKRAINE. Ekonomichna ta Sotsialna Geografiya(77), 19–24. https://doi.org/10.17721/2413-7154/2017.77.19-24

При обґрунтуванні оптимального землекористування фермерських господарств необхідно обґрунтувати природно-географічні особливості тієї чи іншої території, що визначатимуть потенційні можливості ведення сільськогосподарської діяльності та її виробничого напряму; можливості ведення сільськогосподарської діяльності та її виробничого напряму; можливості використання сільськогосподарських угідь та інших категорій земель тощо. При оцінці перспектив розвитку окремого фермерського господарства в межах адміністративного району доцільно звернути увагу на виробничу спеціалізацію району, попит і пропозиції на ринку продовольства, основний вид зайнятості населення, кількість діючих сільськогосподарських підприємств та зайнятих в них; кількість фермерських господарств та зайнятих в них; наявність сімей (окремих громадян), що бажають розпочати фермерську справу; рівень безробіття; наявність інфраструктурних об’єктів та ін. На теоретико-емпіричному рівні суспільно-географічних досліджень достатньо ефективним є використання такого універсального методу як моделювання. При дослідженні фермерського укладу економіко-математичне моделювання застосовується для аналізу конкретних процесів і взаємозумовленостей, що існують за умов, які визначені просторовими та часовими властивостями. Оптимізаційні моделі призначені для визначення оптимального (найкращого) у певному розумінні варіанту реалізації мети. Застосування економіко-математичної моделі максимізації прибутку від виробництва сільськогосподарської продукції досить ефективно можна використовувати на регіональному і локальному рівнях з метою обгрунтування вибору виробничої спеціалізації (типів, підтипів та груп). Запропонована модель оптимального використання фермерським господарствам площ сільськогосподарських угідь є актуальною для фермера, який має достатні для вибору площі сільськогосподарських угідь. На основі статистичної інформації нами використана й запропонована економіко-математична модель максимізації прибутку від виробництва усієї сільськогосподарської продукції. Оскільки сільськогосподарських культур є значна кількість, то для розрахунку обрано лише ті, які є основними у сільськогосподарському виробництві фермерських господарств: зернові та зернобобові, цукрові буряки, соняшник, картопля та овочі. В результаті отримано оптимальні обсяги вирощування сільськогосподарських культур фермерськими господарствами України за існуючого землекористування. Отже, застосування економіко-математичної моделі максимізації прибутку від виробництва сільськогосподарської продукції показало, що існуючі значні за обсягами виробництва зернових культур та соняшника загалом не забезпечують максимізації прибутку, а досить часто, будучи основним виробничо-територіальним типом у фермерських господарствах, дані виробництва є високорентабельними лише в окремих з них.