Ad gloriam Dei: патерни болю, страждання і задоволення в середньовічній культурі

Любива М.-М. Ad gloriam Dei: патерни болю, страждання і задоволення в середньовічній культурі. Українські культурологічні студії. 2023. № 1 (12). С. 55-58.

Здійснено культурологічний аналіз тріади болю, покарання і задоволення як вагомої компоненти релігійних практик Середньовіччя та їх репрезентацій. Художня та образотворча сфера культури Середньовіччя характеризується гегемонією образів насильства. Відповідно до цього, у дослідженні здійснена спроба виявити потенціал зображення насильства породжувати та легітимізувати різні форми задоволення. Насильство в релігійному дискурсі Середньовіччя та його репрезентаціях діє на кількох різних рівнях: задоволення, пов'язане з ототожненням з жертвою, задоволення від проєктування жорстокості на мучителів, задоволення від фантазії про ритуальне насильство проти священної жертви. Зіставлення механізмів отримання задоволення від болю в релігійних практиках і мазохізмі проливає світло на символічне навантаження і функції болю в культурі Середньовіччя. Гегемонія насилля в зображальному мистецтві епохи має потенціал до створення простору для культивування більш широких, підривних можливостей: співчуття і протистояння болю мучеників, фантазії про супротив, емансипацію, утворення альтернативних форм еротизму, отримання вуайєристського задоволення від заподіяння болю іншим. Використовуючи мазохізм як інтерпретаційну категорію, можна побачити структури фантазії, напруженості та погляду, які лягли в основу певних жанрів середньовічної репрезентації. Через фантазію, невідомість та ексгібіціонізм мазохізм перекодовує тіло, що відчуває біль, на місце дії еротичного звільнення. За допомогою аналогічного тріо технік мучеництво формує піднесене тіло святого.