Гетерообраз Кореї у літературному дискурсі подорожей ІХ – початку ХХ століття
Тип публікації :
Дисертація
Дата випуску :
2017
Автор(и) :
Ковальчук Юлія Андріївна
Науковий(і) керівник(и)/редактор(и) :
Алієва Заміна Керім кизи
Мова основного тексту :
ua
eKNUTSHIR URL :
Цитування :
[APA 7] Ковальчук, Ю. А. (2017). Гетерообраз Кореї у літературному дискурсі подорожей ІХ – початку ХХ століття. [Дис. канд. філол. наук, Київський національний університет імені Тараса Шевченка]. eKNUTSHIR. https://ir.library.knu.ua/handle/123456789/4519
[ДСТУ] Ковальчук Ю. А. Гетерообраз Кореї у літературному дискурсі подорожей ІХ – початку ХХ століття : дис. … канд. філол. наук : 03 Гуманітарні науки. Київ, 2017. 221 с. URL: https://ir.library.knu.ua/handle/123456789/4519 (дата звернення: 18.07.2026).
У дисертаційній роботі представлено розгляд гетерообразу Кореї у західній літературі подорожей ІХ – початку ХХ ст. як частини уявного дискурсу, згідно із
теоретично-методологічними засадами літературної імагології.
Виявлено, що в період ІХ – початку ХХ ст., який досліджується у дисертації, етнообраз Кореї у літературах західних країн зустрічається винятково у творах, що можуть бути віднесені до дискурсу літератури подорожей. З'ясовано, що еволюція гетерообразу Кореї протягом ІХ – початку ХХ ст. відбувалася відповідно до змін філософської та наукової парадигм і геополітичної ситуації, а також залежала від характеру стосунків між країнами походження авторів конкретних творів та корейськими державами. Встановлено, що у деяких випадках гетерообрази Кореї формувалися у дискурсі подорожей за законами жанрових і стильових конвенцій.
У структурі гетерообразів Кореї, притаманних дискурсу літератури подорожей, виділено низку елементів (імагомотивів та імагем). Доведено, що західній літературі подорожей про Корею притаманна інтертекстуальність. Будучи літературними тропами, імагомотиви відтворювались у межах текстуальних традицій: в арабській географічній літературі містяться алюзії на античну міфологію та поезію; твори єзуїтів, що служили в Китаї та Японії, ретранслюють образи з китайських та японських джерел; у літературно-наукових трактатах Нового часу та травелоґах ХІХ ст. знаходимо велику кількість непрямих цитацій із творів попередників.
Дослідження не виявило суттєвої варіативності репрезентацій Кореї залежно від країни походження письменника у синхронічних зрізах різних історичних епох. Це дає змогу говорити про Захід у дискурсі подорожей як про метаобраз (спільний автообраз сукупності країн Європи, а також США, Канади та Росії), що розвивався відповідно до змін у світовій геополітиці, науковій парадигмі, культурних процесах. Еволюція автообразу Заходу спричиняла і трансформацію гетерообразів Кореї в європейському, американському та російському дискурсі подорожей у діахронічному вимірі.
Ключові слова: література подорожей, репрезентація Кореї, імагологія, імагомотив, уявний дискурс, гетерообраз, автообраз, літературна традиція.
теоретично-методологічними засадами літературної імагології.
Виявлено, що в період ІХ – початку ХХ ст., який досліджується у дисертації, етнообраз Кореї у літературах західних країн зустрічається винятково у творах, що можуть бути віднесені до дискурсу літератури подорожей. З'ясовано, що еволюція гетерообразу Кореї протягом ІХ – початку ХХ ст. відбувалася відповідно до змін філософської та наукової парадигм і геополітичної ситуації, а також залежала від характеру стосунків між країнами походження авторів конкретних творів та корейськими державами. Встановлено, що у деяких випадках гетерообрази Кореї формувалися у дискурсі подорожей за законами жанрових і стильових конвенцій.
У структурі гетерообразів Кореї, притаманних дискурсу літератури подорожей, виділено низку елементів (імагомотивів та імагем). Доведено, що західній літературі подорожей про Корею притаманна інтертекстуальність. Будучи літературними тропами, імагомотиви відтворювались у межах текстуальних традицій: в арабській географічній літературі містяться алюзії на античну міфологію та поезію; твори єзуїтів, що служили в Китаї та Японії, ретранслюють образи з китайських та японських джерел; у літературно-наукових трактатах Нового часу та травелоґах ХІХ ст. знаходимо велику кількість непрямих цитацій із творів попередників.
Дослідження не виявило суттєвої варіативності репрезентацій Кореї залежно від країни походження письменника у синхронічних зрізах різних історичних епох. Це дає змогу говорити про Захід у дискурсі подорожей як про метаобраз (спільний автообраз сукупності країн Європи, а також США, Канади та Росії), що розвивався відповідно до змін у світовій геополітиці, науковій парадигмі, культурних процесах. Еволюція автообразу Заходу спричиняла і трансформацію гетерообразів Кореї в європейському, американському та російському дискурсі подорожей у діахронічному вимірі.
Ключові слова: література подорожей, репрезентація Кореї, імагологія, імагомотив, уявний дискурс, гетерообраз, автообраз, літературна традиція.
Галузі знань та спеціальності :
03 Гуманітарні науки
035 Філологія
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
1.29 MB
Контрольна сума :
(MD5):c27d7bef11b50dc3523372b87b1ddc75
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International