Психотерапія екзистенційної провини як засіб збереження психологічного здоров'я особистості

Терлецька, Л. (2023). Psychotherapy of Existential Guilt as a Means of Preserving the Psychological Health of the Individual. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Psychology, 1(17), 71–74. https://doi.org/10.17721/BPSY.2023.1(17).10

Вступ. Проблема переживання екзистенційної провини посідає одне з центральних місць у психологічних дослідженнях, зокрема й у закордонних. Це обумовлено тим, що в екстремальних життєвих ситуаціях (війна, пандемія, економічна та соціальна небезпека тощо) переживання особистістю почуття провини, а особливо екзистенційної провини, різко зростає. Мета дослідження: розкрити зміст поняття провини та її видів, особливості переживання особистістю екзистенційної провини.Методи. Було використано теоретичні методи - аналіз, класифікація, типи, узагальнення, які дали можливість науково-теоретичного обґрунтування отриманих нами даних, та емпіричні методи, такі як діагностика самоактуалізації студентів, контент-аналіз переживання провини у студентів з високим і низьким рівнем самоактуалізації особистості.Результати. Проаналізовано поняття: провина, страх, тривога, екзистенційна провина, сором. За допомогою по-рівняння переживань емоцій сорому та провини виявлено, що почуття сорому часто активізує захисні механізми, призводить до дистанціювання від ситуації, тоді як почуття провини викликає конструктивні відповіді та бажання виправити ситуацію; почуття провини позитивно пов'язане з емпатією, а відчуття сорому - обернено пропорційно їй; нарешті, почуття сорому може спричинюватися психологічного дистресу - депресії, тривоги, нав'язливих станів, низької самооцінки, порушень харчової поведінки та ін., у той час як щодо почуття провини подібні зв'язки не зафіксованіВисновки. Визначено, що почуття провини є позитивним з погляду того, що воно не просто утримує людину в моральних межах, але й мотивує на те, щоб діяти правильно і прагнути виправляти ситуацію.