Фразеологізація інтернет-мемів

Сизонов, Д. (2023). Фразеологізація інтернет-мемів. Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика, 47, 69-81. https://doi.org/10.17721/APULTP.2023.47.69-81

У статті проаналізовані сучасні інтернет-меми, які через свою прецедентність здатні фразеологізуватися в масовій комунікації. Меми вважаються інтертекстуальними полікодовими одиницями, що виникають як вербалізована рефлексія на динамічний розвиток подій та активно функціонують у віртуальному медіапросторі. Доведено, що мова інтернет-мемів будується на іронії та сарказмі з використанням стилістичних каламбурів та "гри слів", оксиморонів та градаційних прийомів, а також афоризмів, прецедентних цитат, усталених конструкцій. Особливий акцент зроблено на мемах війни, що характеризуються, на наше переконання, комплексом первинних ознак: (а) влучне слово, вираз, вербальний / невербальний знак мають бути прецедентними; (б) спонтанність у появі; (в) гнучкість до модифікацій із метою інтерпретації різних подій та явищ; (г) апеляція до фонових знань реципієнтів; (ґ) смислова єдність у формі і змісті; (д) відтворення культурної пам'яті та реагування на актуальні виклики сучасності. Все це дає змогу інтернет-мемам у мовній комунікації фразеологізуватися та мати можливість широкого тиражування в інфопросторі. Закцентовано також на тому, що комуніканти можуть самостійно створювати інтернет-меми та поширювати їх на власних медіаресурсах, що підкреслює здатність мемів до їх постійної модифікації. Для ілюстративного матеріалу ми звернулися до даних порталу "Ukrainian Cultural Heritage Online" (SUCHO), який налічує понад 10.000 мемів як культурних маркерів України. Проаналізувавши меми 2023 року, ми можемо констатувати, що більшість із них є прецедентними феноменами сучасного медіапростору, а відтак мають здатність до фразеологізації. Отже, інтернет-меми є потужним джерелом нової фразеології, мають можливість стилістично трансформуватися та допомагають підсилити враження від актуального інформаційного повідомлення.