Хортиця як місце пам’яті: еволюція поглядів на питання виникнення Запорозької Січі

Саричев, В. (2025). Хортиця як місце пам’яті: еволюція поглядів на питання виникнення Запорозької Січі. Українознавство, 2(95), 168-184. https://doi.org/10.17721/2413-7065.2(95).2025.318210

Актуальність. Невідʼємною складовою національної ідентичності та відповідно процесу ідентифікації є формування «місць пам’яті» як засобів змістової комунікації між реальними історичними подіями та уявленнями про них на повсякденно-побутовому, науково-теоретичному та ідеологічному рівнях суспільної свідомості. Такі «місця пам’яті» існують поза ідеологічним впливом і за своїм інформаційним потенціалом є протилежністю офіційній історії. Остання, на відміну від місць пам'яті, лише частково реконструює минуле тимчасовими категоріями. В Україні одним із таких місць є острів Хортиця, пов’язаний з історією запорозького козацтва та першою Запорозькою Січчю.
Метою статті є виявлення особливостей еволюції образу Хортицької Січі як місця пам`яті українського народу, що позначилися на його науковому осмисленні.
Висновки. Поняття «Хортицька Січ» формувалося з першої половини XVII ст. У наукове поле воно потрапило у другій половині XVIII ст. разом з іншими центрами запорозького козацтва у пониззі Дніпра. Проте Хортицька Січ не вписалася в систему офіційних наукових поглядів. Обґрунтування «прав» імперії на литовські, білоруські та західноукраїнські землі потребувало розгляду запорозького козацтва як промосковської та антипольської сили. Наголос був зроблений на війни проти Речі Посполитої, які з кінця XVI ст. вели запорожці. Козацькі центри, що виникли до цього періоду, під січовий статус не підпадали. Внаслідок цього у ХІХ ст. виникла традиція, відлуння якої існує і в сучасній українській історіографії, іменувати Хортицю не місцем Січі, а «місцем збору», «протосічі» тощо. З тих самих причин не вписалася Хортицька Січ і в класову модель розвитку суспільства. Лише із відновленням української незалежності в 1991 р. виникли умови для осмислення феномену Хортицької Січі. Нова наукова парадигма дає можливість розглядати україноцентричні моделі першої Січі, її роль в освоєнні південних земель, протидії османсько-татарській агресії, формуванні козацького стану. Це актуалізує напрямки подальших досліджень історичної достовірності Хортицької Січі як основи поняття місця пам'яті українського народу.
Ключові слова: наукова парадигма, місце памʼяті, Хортиця, запорозьке козацтво, Хортицька Січ.