Особливості давньогрецьких фразеологізмів із компонентом-дендронімом

Лазер-Паньків, Олеся Василівна

doi:10.17721/StudLing2018.13.152-172

Особливості давньогрецьких фразеологізмів із компонентом-дендронімом

Тип публікації :

Стаття

Дата випуску :

2018

Автор(и) :

Лазер-Паньків, Олеся Василівна

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Мова основного тексту :

Ukrainian

eKNUTSHIR URL :

https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/27283

DOI :

10.17721/StudLing2018.13.152-172

Журнал :

Studia Linguistica

Випуск :

13

ISSN :

2411-1562

Початкова сторінка :

152

Кінцева сторінка :

172

Цитування :

[APA 7] Лазер-Паньків, О. В. (2018). Особливості давньогрецьких фразеологізмів із компонентом-дендронімом. Studia Linguistica, (13), 152–172. https://doi.org/10.17721/StudLing2018.13.152-172

[ДСТУ] Лазер-Паньків О. В. Особливості давньогрецьких фразеологізмів із компонентом-дендронімом. Studia Linguistica. 2018. № 13. С. 152—172. DOI: 10.17721/StudLing2018.13.152-172 (дата звернення: 25.07.2026).

У статті викладено результати дослідження особливостей давньогрецьких фразеологічних одиниць із компонентом-дендронімом (видовою назвою дерева, назвою частини або плоду деревної рослини або їхніми дериватами). На основі лінгвокультурологічного та семантичного аналізу було здійснено характеристику їх внутрішньої форми. Це дало підстави стверджувати, що найбільший фразеотворчий потенціал у давньогрецькій мові має дендронім СМОКВА. Про те, наскільки широко вживаним у побуті еллінів було це дерево та його плоди, свідчить наявність у давньогрецькій мові окремих лексем на позначення певних його різновидів та частин. Досить чисельними є також ФО, які містять дендронім ДУБ, натомість дендроніми ЯБЛУНЯ, ОЛИВА, МИРТ, ЛАВР, ШОВКОВИЦЯ, СОСНА, МАСТИКОВЕ ДЕРЕВО, ТЕРЕН, ГРАНАТОВЕ ДЕРЕВО, КОРКОВЕ ДЕРЕВО та ГРУША вживаються значно рідше. Така кількісна асиметрія зумовлена особливостями їх використання еллінами у повсякденному житті. Найбільшу групу становлять ФО, у яких вживається саме видова назва дерева (а не частини дерева чи плоду). Проведене дослідження внутрішньої форми давньогрецьких ФО із компонентом-дендронімом дозволило окреслити когнітивні механізми творення вторинного значення. 62 % ФО створені на основі метафоризації (за моделями “конкретне → абстрактне”, “рослина → людина”, “рослина → предмет”, “предмет → предмет”). Не менш чисельну групу становлять фразеологізми з компонентом-дендронімом, в основу яких покладено метафтонімію – складний когнітивний механізм поєднання метафори та метонімії (тип “метонімія всередині метафори” є значно продуктивнішим, ніж тип “метафора всередині метонімії”). Найменш чисельними є ФО, основою творення яких є метонімія. Аналіз семантики давньогрецьких ФО із компонентомдендронімом дозволив виокремити наступні види мотиваційної основи цих ФО: фізичні властивості дерев, їхніх частин та плодів, у тому числі пов’язані з досвідом їх практичного використання; практика використання дерев, їхніх частин та плодів у різноманітних ритуалах, обрядах та звичаях; історична подія, у якій було задіяне певне дерево чи його частина; характеристики частин дерев та плодів, пов’язані з вживанням їх у їжу; згадка про дерева у міфах та переказах.

Ключові слова :

давньогрецькі фразеологізми дендронім лінгвокультурологічний аналіз семантичний аналіз внутрішня форма метафора метафтонімія метонімія мотиваційна основа ancient Greek phraseologisms dendronym linguoculturological analysis semantic analysis inner form metaphor metaphtonymy metonymy motivational basis

Галузі знань та спеціальності :

03 Гуманітарні науки

Галузі науки і техніки (FOS) :

Гуманітарні науки

Файл(и) :

Завантажити

Формат :

Adobe PDF

Розмір :

848.36 KB

Контрольна сума :

(MD5):38b809ba822bda194854eeb52dbeafc5

Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International