Викриття російських фальсифікацій і міфів історії України як складова гуманітарної безпеки України

Окупаційно-геноцидна війна РФ проти України ведеться не лише традиційними збройними засобами, але й із залученням модерних інноваційних технологій, в т.ч. інформаційних чинників, спрямованих на розкол країни, розмивання національної ідентичності та свідомості українців, їх світоглядну дезорієнтацію . Одним із основних деструктивних чинників країни агресора є потужна інформаційно-пропагандистська компанія по дискредитації України й українців, зокрема маніпулятивні фейки та фальсифікації історії України (міфи про «братські російський й український народи», Переяславську угоду як «віковічний добровільний акт» возз’єднання України з Росією, «Новоросію» як споконвічні російські землі, створення України В. Леніним, Україну як частину «русского мира», неканонічність Православної церкви України тощо), завдяки яким намагаються легітимізувати та виправдати свої загарбницькі цілі. З’ясовано, що перед екзистенційною загрозою ліквідації України й політичної нації, підсиленою внутрішніми корупційними чинниками, українці змушені симетрично й асиметрично відповісти на загрози, що постали перед ними під час російсько-української війни. Пропонується система контр-наративів, яка включає структурні складові (науковий, освітньо-педагогічний, виховний рівні), їх функціонально-практичне спрямування та постійний моніторинг.