Моніторинг стану екосистем Канівського природного заповідника за програмою «Літопис природи» та вивчення рідкісної біоти навколишніх територій

Проєкт спрямований на контроль екосистем Канівського природного заповідника та околиць (клімат, фенологія, динаміка чисельності, стан популяцій модельних та рідкісних видів, фіксація та опис змін біоти); розробка заходів щодо збереження існуючих та відтворення нових популяцій рідкісних і зникаючих видів рослин; дослідження змін екосистем штучного походження в умовах заповідного режиму та їх впливів на стан популяцій охоронюваних видів біоти; розширення територій діючих та створення нових природоохоронних об’єктів.
Мета роботи - Моніторинг динаміки природних процесів в екосистемах Канівського заповідника та околиць за програмою «Літопис природи».
Основні завдання, на вирішення яких спрямовано дослідження.
• Контроль екосистем наукового об’єкту, що становить національне надбання – Геологічний ландшафт та рослинно-тваринний комплекс Канівських дислокацій у межах Канівського природного заповідника навчально-наукового центру «Інститут біології та медицини» КНУ імені Тараса Шевченка.
• Виявлення нових та контроль відомих популяцій вразливих видів та оселищ, що охороняються Директивами ЄС.
• Оцінка стану існуючих та створення нових природоохоронних об’єктів в регіоні.
• Удосконалення науково-практичних підходів та методів підтримання вразливих біотопів рівнинної України.
• Розробка методів реінтродукції, реставрації та репатріації природних популяцій рослин для корекції складу трансформованих біоценозів та прогнозу їх розвитку.
• Розробка практичних рекомендацій для органів державної влади та самоврядування щодо збереження біорізноманіття та об’єктів природно-заповідного фонду.
Основна особливість виконання проєкту в тому, що він є продовженням 57-річного моніторингу стану екосистем в умовах режиму абсолютної заповідності. В результаті виконання даного проєкту будуть створені та передані в установленому порядку до Міндовкілля України два випуски «Літопису природи» Канівського природного заповідника за 2024–2025 рр. Результати досліджень змін у складі флори і фауни, динаміки чисельності фонових та рідкісних видів тварин, зміни стану рослинних угруповань, строків настання фенологічних явищ, моніторингу стану популяцій рідкісних видів будуть оприлюдненні у провідних фахових наукових виданнях України та журналах, що входять до наукометричних баз Scopus і Web of Science. Зібрана інформація по рідкісних видах буде використана при підготовці нового видання Червоної книги України та перегляду і оновлення списків охоронюваних в регіональному масштабі видів. У зв’язку з різноманітністю конкретних природоохоронних проблем на сьогодні стає зрозумілою неефективність пасивного підходу при вирішенні переліку природоохоронних проблем. Дослідження біоценозів зі зростанням рідкісних видів рослин, закладка експериментальних пробних площ по їх відновленню у відповідних для їх зростання біотопах, створення колекцій ex situ з метою отримання життєздатних діаспор та повернення їх у природу є методами, що можуть забезпечити новий рівень якості в охороні видового різноманіття флори України. Ці методи будуть оформлені як методичні рекомендації для Управління екології та природних ресурсів Черкаської обласної державної адміністрації. Початок розробки адаптованих для умов природоохоронних територій методів та способів реконструкції природного типу лісів на місці штучних покладе початок вирішення цієї болючої проблеми в Україні. Об’єкти Смарагдової мережі, які також будуть охоплені даним дослідженням, є природними комплексами міжнародного значення, за збереження яких Україна взяла зобов’язання перед міжнародною спільнотою. Відповідно, економічні та соціальні ефекти від використання результатів цього проєкту перевищать витрати на його реалізацію, а також забезпечать виконання міжнародних зобов’язань нашої держави.
Згідно ст. 15 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», одним із основних завдань природних заповідників є поширення екологічних знань. В ході виконання теми буде розроблено нові методики та підходи щодо поширення знань про ПЗФ та охорону природи взагалі серед місцевого населення, що покращить рівень взаємодії територій ПЗФ з громадами та якість їх охорони. Такі матеріали можуть бути використані в навчальному процесі у школах України. Крім того, Канівський природний заповідник є базою навчальної польової практики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, студенти, аспіранти та науковці університету проводять тут свої дослідження. Це дозволяє передавати їм наші наукові розробки та досвід наукових досліджень.