Кафедра соціальної психології
Постійний URI для цього зібрання
Переглянути
Нові надходження
Зараз відображається 1 - 5 з 75
- ДокументВзаємозв’язок почуття самотності і копінг-стратегій її подолання(2021) Омельченко Надія Сергіївна; Виноградов Олександр ГеннадійовичВ ході проведеного емпіричного дослідження було виявлено те, що стратегії подолання відчуття самотності: «Мисленєвий відхід від проблеми»; «Активне подолання»; «Заперечення»; «Поведінковий відхід від проблеми»; «Використання «заспокійливих»»; «Планування» мають найвищий статистично значущий зв’язок кореляційний зв'язок із переживанням почуття самотності. Дослідження показало наявність статистично значущих зв’язків почуття самотності з такими характеристиками досліджуваних, як «Суб’єктивне благополуччя»; «Тривожність»; «Уникання близькості»; «Фрустрація»; «Самопідтримка»; «Амбівалентність»; «Довіра»; Ревнощі/трах бути покинутим; Зростання з партнером. Результати дослідження дозволяють зробити висновок про те, що різні типи переживання самотності в різній мірі впливають на її психічне подолання. Встановлено, що переживання самотності має статистично значущі відмінності у чоловіків і жінок. У чоловіків вище показник суб’єктивного переживання самотності, ніж у жінок. Тобто, можна зробити висновок про те, що чоловіки інтенсивніше переживають почуття самотності ніж жінки. Тобто чоловіки більше бояться брати відповідальність за інших і в результаті цього інтенсивніше переживають самотність. Жінки бояться брати відповідальність за інших людей набагато менше, ніж чоловіки. Адже це входить в їх основні потреби: в любові, турботі, оточенні, сім'ї. Жінки більше усвідомлюють переживання самотності, і починають з ним боротися. А чоловіки в той же час, заперечують наявність даного переживання. Виходячи з результатів проведеного множинного регресійного аналізу, можна зробити висновки, що 63% дисперсії відчуття самотності можна пояснити сукупністю стратегій долаючої поведінки.
- ДокументПсихологічні особливості емоційного вигорання у спеціалістів ІТ сфери(2021) Пашкевич Анни Вікторівни; Дубровинський Георгій РевмировичВ дипломній роботі було окреслено визначення емоційного вигорання, як синдрому 21 століття, що становить загрозу для спеціалістів різних професій у сучасних умовах роботи. З’ясовано, що синдром емоційного вигорання розвивається під впливом як зовнішніх так і внутрішніх факторів, що мають вплив на людину: понаднормова робота і нерегульовані строки виконання завдань від керівництва, внутрішні конфлікти цінностей та інтересів, а у програмістів ще і надмірно напружена робота, постійне перебування в умовах жорстких дедлайнів, високі вимоги до професійної діяльності. Встановлено, що найбільшу групу ризику для вигорання становлять професії «людина-людина». У наш час, спеціалісти ІТ сфери у своїй повсякденній діяльності багато взаємодіють з людьми: колегами по команді, замовниками проекту, керівництвом компанії, явище вигорання серед них стало зустрічатися все частіше. В результаті кореляційного аналізу виявлено, що у програмістів не існує залежності між тривалістю роботи у сфері та ступенем сформованості у них синдрому емоційного вигорання. Проте чим вищий кваліфікаційний рівень розробника, тим легше йому пропрацьовувати стрес на робочому місці та справлятися з тривогою. Було розроблено програму тренінгу щодо попередження та подолання симптомів емоційного вигорання у програмістів. Вона складається з 4 занять та базується на напрацюваннях психологів, котрі розробляли методи профілактики синдрому. Зміст програми спрямований на зниження рівня емоційного вигорання у програмістів, а також на формування позитивних взаємостосунків у команді та з керівництвом. Вона дасть можливість начитися технікам саморефлексії та самоаналізу. І завдяки цому розробники зможуть керувати своїм психоемоційним станом в будь-яких ситуаціях і збільшать свої шанси до вчасного запобігання вигорання.
- ДокументСтруктура емоційного інтелекту дітей молодшого шкільного віку(2023) Лободюк Софія; Васьківська СвітланаУ дипломній роботі здійснено теоретико-методологічне узагальнення результатів дослідження особливостей розвитку емоційного інтелекту молодших школярів. Встановлено особливості емоційного інетелкту за параметрами соціальних переживань (як здатність усвідомлювати та оцінювати поведінку іншого); готовності дитини враховувати емоційний стан іншої людини та особистісними властивостями. Встановлено, що загальний рівень розвитку емоційного інтелекту мо-лодших школярів насамперед пов’язаний з їхньою комунікабельністю, незалежністю, лідерськими рисами та сміливістю, що є загальними закономірно-стями розвитку емоційної сфери в цьому віці. Встановлено особливості розвитку емоційного інтелекту мо-лодших школярів, завдяки врахуванню параметрів віку та статі. У групі дівчат емоційний інтелект насамперед пов’язаний з орієнтуванням дитини насамперед на зовнішні ознаки середовищних явищ, що є подіб-ною тенденцію до групи другокласників. З усім тим, їм властива помірна го-товність враховувати емоційний стан іншої людини. Це пов’язано з осо-бистісними особливостями комунікативності і замкненості, незалежності і покірливості, безпечності і стурбованості, ініціативності. У групі хлопців емоційний інтелект насамперед пов’язаний з орієнтуванням дитини насамперед на поведінкові ознаки середовищних явищ (на речі, тварини та емоції інших). Помірний рівень готовності хлопчиків до врахування емоційного стану інших осіб пов’язаний з їхньою комунікативністю, незалежністю, покірливістю, лідерськими рисами та сміливістю. Перспективами подальших досліджень може стати з’ясування проявів емоційного інтелекту дітей молодшого шкільного віку у різних видах діяль-ності (навчальній, дозвіллєвій), а також у діяльності спілкування з ровесника-ми, у спілкуванні з дорослими, у спілкуванні сталих і динамічних сталих групах та інших.
- ДокументСоціально-психологічні особливості психологічної резильєнтності студентської молоді під час війни(2023) Тимофєєв Нікіта Ігорович; Дубровинський Георгій РевмировичУ кваліфікаційній роботі були проаналізовані теоретико-методологічні основи дослідження стресу та психологічної резилєнтності. Вибірку для дослідження склали 52 студенти українських закладів вищої освіти, віком від 17 до 24 років. За результатами короткої шкали тривоги, депресі та ПТСР у більшості респондентів виявлені порушення психічного стану, які пов’я зані з пережитими подіями. За результатами госпітальної шкали тривоги та депресії (HADS) більшості респондентів, а саме 29 студентів мають клінічно виражену або субклінічно виражену тривогу та 28.85% респондентів мають клінічно або субклінічно виражену депресію. За результатами шкали стресостійкості Конора – Девідсона-10 (CD-RISC-10) досліджено, що після початку війни психологічна резильєнтність студентської молоді значно знизилась. Також доведено, що після початку повномасштабної війни в Україні більшість студентів мають низький рівень психологічної резильєнтності або нижче середнього, а також що рівень психологічної резильєнтності є фактором незалежним від статі та варіюється від людини до людини. Розроблений тренінг розвитку психологічної резильєнтності студентської молоді, який складається з чотирьох етапів та може бути проведений як під час онлайн занять , так і в університеті.
- ДокументОсобливості мотивації співробітників Іт-компаній(2023) Костюк Богдана Володимирівна; Клименко Ірина ВадимівнаУ ході виконання дослідження було визначено особливості мотивації співробітників IT-компаній. Здійснено теоретичний аналіз проблеми мотивації та мотиваційної сфери співробітників IT-компаній. Розроблено методологічну схему дослідження особливостей мотивації співробітників IT-компаній. Дібрано цілевідповідні методики. Проаналізовані результати емпіричного дослідження та описані основні особливості мотиваційної сфери та задоволеності потреб IT-працівників. Частково підтверджено гіпотезу, що чим вище рівень працівника ІТ-компанії, тим вище рівень потреб по Маслоу. Доведено, що мотиваційні профілі співробітників технічних і нетехнічних спеціальностей відрізняються: працівники технічних спеціальностей більше потребують фінансового заохочення, тоді як працівникам нетехнічних спеціальностей важливо усвідомлювати суспільну значущість робочих проектів. Було встановлено ієрархію актуальності потреб мотиваційного профілю ІТ-спеціалістів (виключаючи потреби, за якими різняться фахівці технічних та нетехнічних напрямків). Найбільш актуальною є потреба у самовдосконаленні, другою за затребуваністю є потреба у визнанні, третьою – прагнення до досягнення, далі ідуть потреби у різноманітності, креативності, структуруванні діяльності, належних фізичних умовах, потреба у влада та впливовості, взаємовідношенні та соціальних контактах. На основі результатів дослідження роброблено практичні рекомендації щодо підвищення мотивацій співробітників IT-сфери різних рівнів та спеціальностей.