Кафедра етики, естетики та культурології

Постійний URI для цього зібрання

Переглянути

Нові надходження

Зараз відображається 1 - 5 з 91
  • Документ
    Рейв як напрям молодіжної субкультури: концептуалізація в культурологічному полі
    (2021) Черниш Маргарита Олегівна; Буцикіна Євгенія Олександрівна
    У роботі було проведено аналіз панівної та молодіжної культури, він показує, що кожна з них є важливою та яскраво вираженою складовою суспільства. Панівної культури зазвичай притримується більша частка населення, часто така культура може насаджуватися владою. Було виокремлено форми альтернативної культури та проведено їх аналіз, що показує, що одним з модусів молодіжного утворення є контркультура, що протистоїть установленим рамкам суспільства та виражає протест щодо панівної культури та намагається змінити її. З категорії контркультури випливає альтернативна культура, що часто характеризується як вроджене прагнення до антиелітизму, автентичності. Було виокремлено культурно-історичні передумови виникнення рейв-культури в Німеччині та Великобританії, вони ілюструють, що обидві країни мали великий потенціал розвинути рейв-рух та популяризувати його таким чином, щоб стати культурною столицею техно, що змогло б налагоджувати відносини влади та молоді, що створює музику та вечірки. Було досліджено феномен рейв-культури в Україні, можна зазначити, що у 2014 році, під час подій Майдану, в Києві стан молоді був надзвичайно пригнобленим, саме тоді у столиці почали виникати перші підпільні вечірки. Вони відбувались на закинутих фабриках, скейтпарках та мостах. Проаналізовано вплив техно-музики та рейв-вечірок, вони мають позитивний вплив на молодь. В роботі було розкрито особливості феномену рейву та його ціннісно-світоглядні орієнтації, можна зазначити, що рейв пропагує цінності ескапізму та гедонізму.
  • Документ
    Університет як культурна інституція: історія та сучасність
    (2022) Соклаков Максим Ігорович; Павлова Олена Юріївна
    Метою дослідження є критичне осмислення становища сучасного університету, експлікація історичного та сучасного становища університету, відстеження наслідків структурних змін базової культурної інституції в сфері вищої освіти для суспільства. У ході викконання роботи було описано ґенезу університету в культурологічній перспективі; визначено засади універсальності та історичності ідеї університету; культурний аналіз сучасного стану університету. Короткий огляд історії такої культурної інституції як університет, дає уявлення про різноманітні історичні варіації його призначення в різних епістемічних та політично-ідеологічних моделях, що дає підстави стверджувати історичність ідеї університету. Також, історичний аналіз дозволив розпізнати у епістемологічних моделях різних часів певну спільну рису, що пов’язує усі історичні типи університету, а саме – характерний для академії парадокс трансгресії, що виникає попри умови репресивного контролю. Трансгресія відбувається навіть в умовах відтворення домінуючої системи висловлень будь-яким іншим та новим висловленням. Можливість наново віднайти канонічне призначення сучасного університету існує але лише за умови повної його перебудови на нових засадах відтворення ризоматичного епістемологічного простору. Однак, його ідея залишається незмінною, університет створює обставини, умови та необхідне середовище для трансгресії.
  • Документ
    Символізм в західноукраїнському іконописі 13 – 18 століття
    (2022) Примаченко Катерина Олександрівна; Легка Наталія Михайлівна
    В роботі розглянуто символіку кольору та світла в іконописі, розглянуто безліч прикладів, де і як вона була застосована, поверхово пройдено історії створення ікон і розглянуто найзнаменитіші українські приклади іконописного мистецтва. Підсумовуючи це дослідження було зазначено, що протягом всієї історії християнства ікони служили символом віри людей у Бога та його допомогу їм. Ікони берегли: їх охороняли від язичників і пізніше від царів-іконоборців. Ікона - це не просто картина із зображенням тих, кому поклоняються віруючі, а й своєрідний психологічний показник духовного життя та переживань народу того періоду, коли вона була написана. Духовні підйоми і спади яскраво позначилися на іконописі 15-17 століть, коли Русь звільнилася від татарського ярма. Тоді іконописці, повіривши у сили свого народу, звільнилися від грецького тиску і лики святих набували все більше своєрідності та унікальності. Ключові слова : іконописне мистецтво, духовне життя, іконопис 15-17 століть, символ віри.
  • Документ
    “Культура присутності” та “культура значення” у постгерменевтичному дискурсі
    (2021) Юхимець Анна Юріївна; Павлова Олена Юріївна
    Мета дослідження : виявити своєрідність постгерменевтичного дискурсу як іноформи культурних досліджень в логіці концептуалізації культури присутності та культури значення. У ході виконання роботи було висвітлено аспекти генези новоєвропейської парадигми пізнання та її вплив на дискурсивні практики герменевтики, означено кризу конвенційної історії як форми видозміни культури значення, охарактеризовано постгерменевтичнічні стратегії досліджень в рамках концепції присутності та культури присутності, проілюстровано культурологічні варіанти концептулізації присутності, проаналізовано постгуманітарний та постегерменевтичний дискурси про практики відчутності та репрезентації, окреслено риси перформативного повороту, який унаочнює зсув аналізу від метафори тексту до перформативності тіла. Ключові слова : постгерменевтивний дискурс, культурні дослідження, концепція присутності, культура значення, конвенційна історія, перформативний поворот.
  • Документ
    Етико-правові аспекти проблем сучасної робототехніки
    (2022) Григорак Юрій Дмитрович; Шинкаренко Олена Василівна
    У ході дослідження здійснено теоретико-концептуальний аналіз нормативного (правового зокрема) статусу роботів у світлі морально-етичних проблем робототехніки. Під час дослідження було виокремлено концептуальні підходи до визначення нормативного (правового зокрема) статусу роботів в сучасній соціальній практиці. Охарактеризовано морально-правові проблеми в світлі ризиків перед лицем «штучного інтелекту», розглянути проблеми відповідальності щодо можливих ризиків від функціонування «штучного інтелекту» та прослідковано в художньо-літературних описах феномену робота особливості трансформації викликаних ним етичних проблем. Визначено можливості окреслення морального статусу робота в системі відносин сучасного соціуму. Ключові слова : штучний інтелект, робототехніка, соціальна практика, сучасний соціум, феномен робота.