Глобалізаційні виклики: урядування майбутнього : монографія / за заг. ред. Л. Г. Комахи, І. В. Алєксєєнко ; Міністерство освіти і науки України, Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – Київ: ВПЦ "Київський університет", 2022. – 975 с.
Постійний URI для цього зібрання
У монографії проаналізовано актуальні питання розвитку урядування, які постали перед Україною і світом в умовах глобалізації. Досліджено явище парламентаризму як особливої системи публічного управління. Значну увагу приділено проблемам управління територіальним розвитком в умовах глобальних трансформацій. Висвітлено питання забезпечення національної безпеки в сучасних умовах. Розглянуто проблеми глобалізації та трансформації держави, а також формування нової публічної служби в контексті сучасних викликів. Для студентів, викладачів, аспірантів та практичних спеціалістів.
Переглянути
Нові надходження
Зараз відображається 1 - 5 з 19
- ДокументПротидія корупції у публічній сфері як складник державної безпеки: система антикорупційних органів та напрямки діяльності НАЗК в умовах воєнного стану(2022) Корчак НаталіяСистема антикорупційних органів та адаптація діяльності НАЗК до особливостей воєнного стану є важливими складовими механізму протидії корупції в публічній сфері. Мета статті зумовлена необхідністю дослідження напрямів, видів діяльності та основних частин механізму протидії корупції з погляду забезпечення державної безпеки. В умовах російської агресії Методологія дослідження базується на поєднанні загальнонаукових (аналіз і синтез, абстрагування та конкретизація, аналогія та моделювання) та спеціальних (діагностика корупційних відносин, експертні оцінки, статистичний аналіз, вивчення документальних джерел, установлення причинно- наслідкових зв’язків) методів, що забезпечують достовірність результатів і висновків монографічного дослідження. Результати дослідження показали, що корупція завдає серйозної шкоди демократичній структурі суспільства та є однією з головних загроз національній безпеці. Коріння корупції криються в механізмі здійснення державної влади. Протидія корупції шляхом її обмеження та/або боротьби наповнює новим змістом діяльність у сфері державного (публічного) управління. Систему державних антикорупційних органів формують органи загальної та спеціальної превенції, органи розслідування корупції, органи притягнення до відповідальності за вчинення корупційних та/або пов’язаних із корупцією правопорушень. У дослідженні робиться акцент на особливості реалізації функції загальної превенції в діяльності НАЗК у період російської агресії та висвітленні прогресивних аспектів у діяльності органу щодо прийняття цифрових рішень. Практичні результати. Ефективність протидії корупції залежить від якості антикорупційного законодавства, функціональної спроможності антикорупційних інституцій, наявності інноваційних цифрових інструментів. Цінність/оригінальність. Ефективність антикорупційної діяльності залежить від злагодженості органів, які формують систему антикорупційної інфраструктури. Маючи різний правовий статус та обсяг повноважень, державні інституції у сфері протидії корупції в тісній координації та взаємодії забезпечують реалізацію функцій від загальної/спеціальної превенції до розслідування корупційних правопорушень і, зрештою, здійснення справедливого правосуддя в межах адміністративного, кримінального та цивільного процесів. Досвід НАЗК у прийнятті цифрових рішень є потужним фактором зміцнення інституційної спроможності органу, особливо в умовах воєнного часу.
- ДокументУрядування майбутнього. Публічне управління захистом національних цінностей в Україні: теоретико-методологічний підхід(2022) Ларіна НаталіяРозділ присвячено науково-емпіричному дослідженню теоретико-методологічних підходів до публічного управління захистом національних цінностей в Україні. Війна продемонструвала, що міцна держава будується на ідентифікації громадян з державою. Об’єднують державу і громадян спільні цінності. Предметом дослідження є визначення теоретико-методологічних підходів до публічного управління захистом національних цінностей в Україні. Методологічною основою дослідження є теоретико-методологічне обґрунтування особливостей публічного управління захистом національних цінностей з позицій системного, аналітичного, історичного, аксіологічного підходів; системи взаємопов’язаних та взаємодоповнюючих загальнонаукових і спеціальних методів дослідження, зокрема, порівняльного, ситуативного, системного та структурно-функціонального аналізу. Метою дослідження є обґрунтування теоретико-методологічних засад ефективного публічного управління захистом національних цінностей в Україні задля перспективного урядування майбутнього. Для досягнення мети і завдань дослідження автором проаналізовані наукові праці вітчизняних учених з питання захисту національних цінностей, окреслено методологічні підходи до дослідження цінності особистості, цінності суспільства та цінності держави. Матеріал розділу будується на емпіричній базі результатів опитування студентів у 2016-2018 роках та у 2022 році після повномасштабного загарбницького вторгнення росії в Україну щодо визначення базових цінностей українського суспільства (базою дослідження були – Національна академія державного управління при Президентові України та Київський національний університет імені Тараса Шевченка) . Внаслідок системного аналізу результатів опитування визначено, що для українцiв базовими національними цінностями є соборність, соціальна справедливiсть, патрiотизм, терпимiсть, духовність, гостиннiсть, повага до родини, «кордоцентризм» та низка iнших, що складають основу нашої української ментальностi. Російська збройна агресія проти України розглядається українською громадськістю як війна цінностей. Доцільно скористатися авторським обґрунтуванням теоретико-методологічних засад ефективного публічного управління захистом національних цінностей в Україні задля перспективного урядування майбутнього з питання змiцнення суверенiтету, збереження територiальної цiлiсностi України.
- ДокументВиклики інформаційній безпеці України в умовах повномасштабного російського вторгнення(2022) Клименко ІлонаЗ початком повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України, поряд зі стагнацією летальної зброї та кіберзброї – кібератаки на національні інформаційні ресурси, інформаційні системи та сайти органів державної влади, кіберзлочини, негативні поширився інформаційний вплив на всі сфери функціонування нашої держави і суспільства, завдавши їм значних втрат. Метою роботи є теоретичне обґрунтування та розробка практичних рекомендацій щодо забезпечення інформаційної безпеки України в умовах повномасштабної війни з Росією. Важливими завданнями є консолідація суспільства, створення єдиної стратегії і тактики боротьби з агресором, але сьогодні ми продовжуємо потужне посягання на інформаційну безпеку нашої держави, пов’язане переважно зі спробами інформаційних суб’єктів, у тому числі іноземних, свідомо прикривати змісту заходів за участю України, подавати в неправдивій формі інформацію про розвиток політичних, соціальних, економічних та інших подій, спрямованих на дискредитацію держави в очах міжнародної спільноти та власного народу, підвищення довіри до неї як надійний партнер і значущий суб’єкт міжнародного права. Методологія дослідження базується на загальнонаукових та спеціальних методах наукового пізнання суспільних явищ і процесів, зокрема системному, історичному, логічному, структурно-функціональному та інших мето- дах наукового пізнання державного управління, які спрямовані на отримання об’єктивних і надійні результати. Результати. Пропаганда та дезінформація були викликом протягом десятиліть, але особливо небезпечними під час війни. Дезінформація як від державних, так і від недержавних структур намагається посіяти паніку, спотворити оперативну інформацію з дипломатичного, культурного, економічного, військового фронтів (особливо серед громадян у зоні бойових дій чи на тимчасово окупованих територіях), підірвати довіру до демократичних інституцій та представити авторитарні режими як найкращі для забезпечення якості життя громадян. Таким чином, в умовах війни актуальним є розробка та прийняття Національного плану дій з кібербезпеки та інформа- ційної безпеки в умовах воєнного стану. Ключовими складовими якого мають стати: поєднання кіберспроможностей держав коаліції для проведення активних превентивних кібероперацій проти агресора; розгортання експертних аналітичних центрів для моделювання та прогнозування загроз, технологій та алгоритмів атак кіберугруповань агресора з метою їх попередження та мінімізації ризиків для держави та суспільства, зміцнення комплексної системи інформаційного забезпечення захист органів державної влади та об’єктів управління від місцевого до загальнодержавного рівнів, поінформованість посадових осіб та громадян про можливі кіберзагрози та заходи щодо їх запобігання, безпечна робота в середовищі інформаційних систем, соціальних мереж, розвиток критичного ставлення до інформації в Інтернет. Пріоритетом також є запровадження комплексної системи підготовки фахівців з інформаційно-психологічних операцій на основі європейських практик та з урахуванням українського досвіду, набутого під час проведення спеціальних операцій. Це допоможе створити відповідний професійний кадровий резерв. Практичні наслідки. Впровадження в державно-управлінську практику забезпечення інформаційної безпеки в умовах повномасштабної війни моделі системного впливу на інформаційну безпеку Української держави, яка вклю- чає: нестандартну системну, інституційну поведінку суб’єктів інформаційної безпеки з метою попередження негативних зовнішніх інформаційно-психологічних впливів; адаптація системи захисту інформації до нових викликів і загроз. Цінність/ оригінальність. Оптимізація структури та функцій системи інформаційної безпеки України з урахуванням сучасних викликів і загроз національним інтересам України в інформаційній сфері та вимог до систем творчої безпеки має включати: механізми інформаційно-аналітичного забезпечення інформації. психологічна безпека, яка охоплює мережу аналітичних інститутів (державних і недержавних); механізми співпраці держави з інститутами громадянського суспільства, з міжнародними організаціями та структурами регіональної безпеки; заходи дострокового впливу на причини, що створюють загрози національним інтересам в інформаційній сфері; удосконалення механізму інформаційно-аналітичного забезпечення розробки та впровадження паспортів у практику державного управління загрожують інформаційній та психологічній безпеці.
- ДокументPersonnel corruption as «erosion» of the state’s managerial capacity(2022) Лікарчук НаталіяРозділ 4.1 колективної монографії «Глобалізаційні виклики: урядування майбутнього».
- ДокументНаукова дипломатія та зовнішня політика: протидія глобальним викликам і загрозам(2022) Марутян РенаУ розділі на основі системного підходу досліджено наукову дипломатію як складову сучасної зовнішньої політики, яка стає ефективним механізмом протидії глобальним викликам і загрозам. Метою дослідження є теоретичний аналіз сутності та інструментів наукової дипломатії та на цій основі розробка пропозиції щодо розвитку наукової дипломатії в Україні. Методологічну основу дослідження становлять такі методи наукового пізнання, як аналіз, індуктивний та дедуктивний, порівняння, узагальнення, синтез та прогнозування. У процесі дослідження доведено, що глобалізація світу та поява сучасних викликів і загроз потребують об’єднання зусиль дипломатів і науковців. У суспільстві знань науковець стає важливим актором міжнародних відносин, діяльність якого є вирішальною в подоланні локальних і глобальних криз, включаючи пандемії та регіональні військові конфлікти. Сучасна зовнішньополітична ситуація потребує інституційного закріплення наукової дипломатії як механізму забезпечення зовнішньополітичної безпеки України. Оригінальність дослідження полягає в тому, що авторка зробила пропозиції щодо розвитку наукової дипломатії в Україні.